Ви мене пам'ятаєте?

Історія, яка хвилює і надихає, допомагає поринути в світ дитинства і згадати найсокровенніші і найпотаємніші куточки своєї душі...

Одного разу хлопець впізнав у перехожому свого вчителя з молодших класів. Він підійшов до старого і запитав:

– Ви мене не пам’ятаєте? Я був вашим учнем.

– Так, я пам’ятаю тебе третьокласником. І чим ти займаєшся зараз?

– Я викладаю. Ви так вплинули на мене, що мені теж захотілося виховувати юних учнів.

– Так? Дозволь мені поцікавитися, в чому ж виразився мій вплив?

– Ви насправді не пам’ятаєте? Дозвольте мені нагадати.

Одного разу мій однокласник прийшов в клас з красивим годинником на руці, який йому подарували батьки. Він його зняв і поклав в ящик парти.

Я завжди мріяв мати такий годинник. Я не втримався і вирішив взяти його з цієї парти. Незабаром той хлопчик підійшов до вас в сльозах і поскаржився на крадіжку. Ви обвели нас усіх поглядом і сказали: «Той, хто забрав годинник, що належать цьому хлопчику, має повернути його».

Мені стало дуже соромно, але мені не хотілося розлучатися з годинником, так що я не зізнався.

Ви попрямували до дверей, замкнули ї і веліли нам усім вишикуватися уздовж стіни, попередивши: «Я повинен перевірити всі ваші кишені за однієї умови, що ви всі закриєте очі».

Ми послухали, і я відчув, що це був найбільш ганебний момент в моєму недовгому житті.

Ви рухалися від учня до учня, від кишені до кишені. Коли ви дістали годинник з моєї кишені, ви продовжували рухатися до кінця ряду. Потім ви сказали: «Діти, все в порядку. Ви можете відкрити очі й повернутися до своїх парт».

Ви повернули годинник власнику і не сказали більше ні одного слова з приводу цього інциденту.

Ось в той день ви врятували мою честь і мою душу.

Ви не заплямували мене як злодія, брехуна, нікчемну дитину. Ви навіть не спромоглися поговорити зі мною.

Згодом я зрозумів, чому. Тому що, як справжній учитель, ви не захотіли заплямувати гідність юного, ще несформованого учня. Тому я став педагогом.

Обидва замовкли під враженням цієї історії.

Потім молодий педагог запитав:

– Коли ви мене побачили сьогодні, хіба не згадали про цей епізод?

Старий учитель відповів:

– Справа в тому, що я обстежував кишені теж з закритими очима.

Справжній учитель — не той, хто тебе постійно виховує, а той, хто допомагає тобі стати самим собою.

З мережі.