Готель, який міг би стати головною окрасою та візитівкою Славутича, на жаль, спіткала сумна доля. Монументальна споруда з офіційною (або технічною) назвою "Об'єкт незавершеного будівництва – Готель на 274 місця" з моменту заснування міста муляє око своїми пустими прорізами для вікон і наганяє на містян сум, щойно вони ступають на славутицьку землю. Однак під цим сухим офіційним ярликом ховається історія амбіцій, мрій та, на жаль, невдач.
Так-так, технічна назва не випадкова. Готель дійсно планувався монументальним навіть за сучасними мірками. Для порівняння, 274 місця (тільки вдумайтесь, майже 300 номерів!) — це розмір таких відомих готелів, як "Hilton Kyiv" чи "Premier Palace Hotel" у Києві, які вражають своїм масштабом та розкішшю. Уявіть собі, що в невеликому Славутичі міг з'явитися готель такого рівня! З таким обсягом номерів, готель міг би стати значним джерелом доходу та робочих місць для місцевих жителів. Але, не судилось...
Історія будівництва: від великих амбіцій до великих руїн
У далекому 1989 році Державне будівельне підприємство «Чорнобильська АЕС» взялося за амбітний проєкт – збудувати 8-поверховий готель на 274 місця, площею більше 14 тисяч квадратних метрів. Місце було обране ідеальне, напроти вокзалу. Ідея, народжена у 1987 році, одразу після Чорнобильської катастрофи, мала символізувати відродження та розвиток. Але от питання: чи знали тодішні керівники, чим ця історія закінчиться, чи просто сподівалися на краще?
До 1997 року з ентузіазмом збудували близько 4,5 тисяч квадратних метрів, а потім ентузіазм закінчився разом із фінансуванням. Недобуд залишили напризволяще, не консервуючи його і навіть не закриваючи від дощів та вітрів. Тож за чверть століття він успішно перетворився на "пам’ятку" занепаду, поступово руйнуючись під впливом погоди та часу. З роками стало зрозуміло, що готель твердо вирішив залишитися у статусі "вічної недобудови", перетворивши себе на постійне нагадування про нездійснені мрії та економічні кризи.
V - означає Вікторія: готель, який мріяв про перемогу над кризами
Йшли роки, і наше одоробло отримало підпільну назву "Вікторія", за легендою, через велику латинську букву V, викладену цеглою на фасаді. Хоча офіційна назва готелю залишилася таємницею, "Вікторія" прижилася і досі містяни називають його саме так. Величезна споруда, немов магніт для пригод, завжди приваблювала дітей та підлітків. Попри небезпеку та ненадійність конструкції, на даху навіть знімали кліп Івана Дорна.
Загалом, будівля жила своє спокійне життя, вирощувала дерева на даху та балконах і нікого не чіпала, але стабільно, раз у декілька років ставала темою гарячих обговорень у місцевих чатах. Основне питання — скільки ще цей привид СРСР буде муляти нам око і коли нарешті вирішиться його доля? Та звісно вічне: "Знести не можна залишити" — кому як, ви розумієте, кожен у цьому питанні ставив самостійно.
Неймовірно, але факт
У 2020 році Фонд державного майна України виставив готель на приватизаційний аукціон. В описі лота йшлося:
"Об'єкт незавершеного будівництва – 'Готель на 274 місця', розташований за адресою: Київська область, м. Славутич, Привокзальна площа. Це недобудована 8-поверхова будівля з підвальним приміщенням. За даними технічної інвентаризації, загальний відсоток готовності об’єкта становить близько 42%. Об’єкт розташований на земельній ділянці розміром 0,8118 га. Балансова вартість об’єкта – 5 515,86 тис. грн. Площа об’єкта – 14 393,3 кв.м."
Але, через безліч нюансів реновації, наш привид готелю так і не знайшов нового господаря ні на першому, ні на другому аукціоні зі зниженням ціни.
Третій на щастя! Але це не точно
І тільки в листопаді, коли вже здавалося, що "Вікторія" так і залишиться без власника, було оголошено аукціон за методом покрокового зниження стартової ціни – так званий голландський аукціон. На цей раз троє відчайдушних учасників вирішили, що саме вони зможуть розкрити потенціал цієї монументальної недобудови. І, як на диво (чи, можливо, не диво?), торги завершилися успіхом: Владислав Кононов, керівник кількох потужних будівельних компаній, вирвав цей архітектурний "скарб" у фіналі аукціонної баталії.
Переможна пропозиція в аукціоні, тобто вартість, за яку його придбали 635 188 гривень.
Новий власник готелю у своєму коментарі щодо перебігу аукціону та подальших планів зазначав, що це найкраща локація в місті. Але є певні проблеми, наприклад, як у Славутич добиратися з Києва:
"Я сподіваюся, що ця проблема вирішується в майбутньому. А якщо говорити про саме місто, то воно мені подобається унікальністю історії створення, архітектурою. Це найкраще місце для проживання дітей і пенсіонерів, оскільки там створено гарну соціальну інфраструктуру: басейни, спортивні секції максимально розвинуті, тощо."
Відновлення та прокляття готелю
Невідомо, чи то злий рок, чи то готелю дійсно судилось бути недобудованим вічно, але роботи так і не почались. Відновлення готелю за словами власника планувалося вже з наступного року, після придбання, тобто мало розпочатись у 2022 році. Не важко здогадатися, що саме завадило цим планам збутися – велика війна, близькість ворожого кордону та економічна криза, яка плавно накриває Україну... Все це, звісно, не є сприятливими умовами для реновації.
Тож наразі очевидно, що вже майже три роки будівництво або реновація знову у "заморозці".
Надія помирає останньою… Або ми вирішили візуалізувати!
Є таке припущення, що якщо дуже чітко уявити собі щось, то воно неодмінно збудеться. Здається, в езотериків така практика називається візуалізація: люди створюють карти бажань, дивляться на них і, теоретично, притягують до себе бажані речі та мрії. А ми, не бажаючи залишатися осторонь, вирішили спробувати цю магію на власному прикладі.
Редакція "Славутич Інфо" уявила, як би міг виглядати наш готель, якби не злий фатум. Ми звернулися за допомогою до штучного інтелекту, попросивши його зберегти характерні кольори та матеріали будівлі, а також цікаве поєднання двох блоків готелю між собою. Що з цього вийшло, дивіться далі.
Тож саме так, за версією штучного інтелекту міг би виглядати наш готель.
Можливо, одного дня "Вікторія" все ж таки "переможе" та постане у всій своїй красі, нарешті стане тією самою окрасою міста, якою її задумували з самого початку. Містяни не втрачають надії, що цей архітектурний привид перетвориться на сучасний комплекс, який принесе нове життя в Славутич. Адже потенціал у цієї будівлі величезний, і все, що потрібно – це трохи віри, інвестицій та бажання змінити ситуацію на краще.
Славутич має (і завжди мав!) всі шанси стати туристичним магнітом, а відновлення готелю "Вікторія" могло б стати першим кроком у цьому напрямку. Уявіть собі: затишні номери з видом на наш парк, сучасні ресторани, конференц-зали для бізнес-туристів та розважальні зони для відпочинку. Тож давайте разом мріяти та візуалізувати, щоб наші сподівання перетворилися на реальність, швидше закінчилась війна, а наше місто нарешті отримало друге дихання.
