Як за ялинковою прикрасою впізнати епоху? (фото)

Нестримно наближається Новий рік. І який же новий рік без ялинки? Саме вона створює казковий піднесений настрій. Цей яскравий святковий атрибут уже традиційно встановлюють у кожному місті, у кожному будинку. Засяяла ялиночка і в Краєзнавчому музеї міста Славутича і Чорнобильської АЕС.



Ця ялинка, як і прикраси на ній, – із минулого століття. Традиції прикрашання ялинки змінювалися з часом, тому за ялинковою прикрасою можна впізнати епоху. 
В Україну звичай встановлювати ялинку прийшов наприкінці XIX століття. Звісно ж, ялинка в ті часи була не новорічною, а різдвяною: її верхівку увінчувала віфлеємська зірка, серед прикрас – фігурки ангелів, вирізані з листівок, або самотужки змайстровані з вати, свічки, паперові гірлянди.



Також на ялинку вішали те, що можна було потім з'їсти: яблука, вафельні фігурки, горішки, пряники.



Спочатку традиція ставити ялинки на Різдво поширилася серед заможних родин у містах. У ХХ столітті вона стала загальноприйнятою в Україні. У святковому декорі з'являються нові елементи, як-от стрічки та скляні іграшки.



Перші скляні прикраси для ялинки привозили з Німеччини, й коштували вони дорого. Однак, вітчизняні майстри швидко перейняли технологію виготовлення ялинкових прикрас зі скла. Щоправда, якщо сьогодні такі іграшки майже невагомі, то сто років тому вони були зроблені з важкого пляшкового скла.



У 1920-х роках у радянській Україні влада заборонила святкування Різдва, а разом з ним і традицію прикрашання ялинки, оскільки її вважали релігійним символом та «пережитками буржуазії». Однак, попри заборону, люди й далі встановлювали різдвяні ялинки вдома. З’явився навіть такий феномен як «ялинка в шафі».



Заборону на ялинки було скасовано 1935 року – газета «Правда» опублікувала статтю «Давайте організуємо до нового року дітям гарну ялинку». Відтоді ялинка стала символом Нового року, а не Різдва. Віфлеємську зірку замінили на п’ятикутну «кремлівську», замість ангелів – картонні й ватні піонери та червоноармійці. Одночасно із запровадженням ялинок для дітей влада починає заохочувати колективну зустріч Нового року дорослими. Ялинки стали прикрашати не лише в дитсадках і школах, а також  в установах, на  міських вулицях.



Прикраси для ялинок почали виготовляти промислово. Набувають популярності такі новорічні символи, як Дід Мороз і Снігуронька. Ялинкова іграшка стає відображенням соціально-економічного та політичного життя і змінюється залежно від подій, що відбуваються.



У 40-х роках виготовляють ялинкові іграшки відповідно до часу: літаки, танки, солдатики. Лише наприкінці сорокових починається  виробництво іграшок на «мирну» тематику: казкові герої, птахи, звірі. Тоді ж і Новий рік набуває офіційного статусу державного свята – від 1 січня 1948-го перший день року стає неробочим днем.



У 50-х роках переважає сільськогосподарська тематика: на ялинках з'являються скляні огірочки, перці, полунички, виноград та інші овочі-фрукти, а серед них улюбленицею стала золотава кукурудза.



На ялинки вішають різнокольорові паперові прапорці. У моду входять скляні іграшки-годинники, які показують не 12-ту годину ночі – час, коли настає Новий рік, а 11:55.



Це пов’язано з виходом фільму Ельдара Рязанова «Карнавальна ніч» і піснею у виконанні Людмили Гурченко «5 хвилин».



У 60-х роках випускають іграшки-космонавти, ракети, комети, зірки. У ялинкових прикрасах відображаються нові досягнення та відкриття. Також з’являються літературні казкові персонажі: Кіт у чоботях, доктор «Айболить», Червона Шапочка. Ялинки починають прикрашати блискучим «дощиком».



У 70-80-х роках виготовляють перші світлодіодні гірлянди – ялинки стають яскравішими, ще більш святковими. У цей період на ялинках – олімпійські кільця, фігурки атлетів, фігуристів тощо.



У 90-х ялинки прикрашають кулями із зображенням символів року – дається взнаки мода на різноманітні гороскопи. А також багато гламурних іграшок: з блискітками, парчею, бісером.



Отож, упродовж минулого століття святкова ялинка в Україні набула популярності і трансформувалася від різдвяної до новорічної. Нині ж ялинка знову повертається до різдвяної.



Побачити новорічні іграшки, а також листівки, які вже стали частинкою історії, можна на виставці «Прийшов час і для прикрас…» у Краєзнавчому музеї міста Славутича і Чорнобильської АЕС.

Людмила ПІДЛІСНА, екскурсовод краєзнавчого музею Славутича та Чорнобильської АЕС