Напевно, не просто так саме у 2013 році, за недовго до початку вторгнення російських окупантів в Україну, до Славутича приїхав молодий священник - отець Юрій Логаза. На нього очікувала особлива місія.
Напевно, не просто так саме у 2013 році, за недовго до початку вторгнення російських окупантів в Україну, до Славутича приїхав молодий священник - отець Юрій Логаза. На нього очікувала особлива місія.
Завдяки його старанням з’явився у місті Храм в честь ікони Божої Матері "Неустанна Поміч" УГКЦ у м. Славутич.
Протягом цього періоду кількість прихожан храму щороку зростає з геометричною прогресією. Це можна помітити під час богослужінь на великі церковні свята.
Здебільшого саме у храмі в честь ікони Божої Матері Неустанна Поміч" УГКЦ відспівують загиблих Героїв-Захисників, попрощатися з якими приходить велика кількість людей.
Найважче для кожного капелана - прощання з побратимами, військовослужбовцями, привозити тіла загиблих Героїв до родин, дивитися в очі матерям, дітям. Найважче знаходити слова підтримки, бо їх фактично немає.І рана цих поховань померлих, загиблих воїнів - вона дуже велика, дуже болить. Вона дуже болюча для кожного капелана", - зізнається отець Юрій Логаза.
А найголовнішим для нього є те, що може бути поряд із захисниками, як священник і водночас як офіцер НГУ.
Нести Слова правди та Божої присутності нашим захисникам", - каже військовий капелан, отець Юрій.
Отець Юрій здійснює службу і разом з вірянами щодня молиться і за поневолених бранців кремля – полонених Захисників ЧАЕС.
Разом з митрофорним протоієреєм, настоятелем Свято-Іллінського храму, отцем Іоанном Шепідою та багатотисячною громадою Славутича, він вийшов проти озброєних до зубів російських агресорів, які намагалися окупувати місто.
Починаючи з 2020 року священник здійснював працю у в/ч 3041 НГУ, як військовий капелан. Але через зміну місця дислокації військової частини, у червні цього року його було призначено військовим капеланом в/ч 3082 НГУ, де отець Юрій Логаза здійснює військову службу у Чернігівській частині як офіцер Національної гвардії України.
Але він і надалі продовжуватиме службу у Славутицькому храмі в честь ікони Божої матері «Неустанна поміч» УГКЦ, опікується нужденними, спілкується з родинами Захисників, молиться за наших військовослужбовців, полонених російськими окупантами та всю нашу України.
Містяни та прихожани з великою шаною та повагою відгукуються про отця Юрія, дякують йому за добрі діла, непохитну патріотичну позицію та відданість своїй справі.
У річницю незламності України у боротьбі з російськими загарбниками, президент України Володимир Зеленський вручив державну нагороду – медаль «Захиснику Вітчизни», капелану зі Славутича отцю Юрію Логазі.
25 жовтня в Україні святкують День військового капелана.
Ми вітаємо отця Юрія з цим святом, щиро дякуємо за всі добрі діяння, які він здійснює на благо нашої громади та України в цілому!
Зазначимо, капеланство - служіння, що охоплює різні галузі громадського життя: медицину, військову та пенітенціарну службу, заклади освіти, окремі спільноти та громади тощо.
Українські військові капелани здійснюють постійний духовний супровід воїнів не тільки під час військових операцій — вони супроводжують навчання та підготовку майбутніх військовослужбовців, проводять заходи на підтримку ЗСУ, відвідують різні точки фронту для духовної опіки тих, хто потребує, і звершують чин поховання полеглих героїв.
Капелани разом з воїнами скрізь, зокрема й у найнебезпечніших ситуаціях. Однак згідно зі стандартами НАТО вони не мають права використовувати зброю. І саме такий підхід схвалений в Україні: згідно із Законом «Про Службу військового капеланства», видача зброї та боєприпасів військовим капеланам заборонена.
Закон України «Про Службу військового капеланства» ухвалений 30 листопада 2021 року.
Свято було створене на честь святого Мартина Милостивого, який був Турським єпископом і засновником військового духовенства. В Україні військові капелани відіграють важливу роль. Вони оберігають душі бійців співчуттям і добротою, зцілюючи душевні рани. Їхньою основною зброєю є Слово Господнє.
Олександра ЛАТИШЕВА
Фото: Вадим ІВКІН, зі сторінки у facebook отця Юрія ЛОГАЗИ та з архіву slavutych.info