Мені дуже тривожно і страшно. А він каже — нічого, і не таке переживали. І жартівливо так: "зберись, ганчірка"
Мені дуже тривожно і страшно. А він каже — нічого, і не таке переживали. І жартівливо так: "зберись, ганчірка"
Якщо вирішили допомагати, не втрачайте самовладання. "У мене хворіє кіт, а він каже, ми всі хворіємо, подивися навколо, — теж мені горе…".
Історії різні, але сенс один. Буває, що потрібна підтримка, а її немає. Або є, але не та. З іншого боку, ми самі іноді хочемо допомогти, підбадьорити, підтримати, особливо зараз, коли в наше життя щодня сіється стільки хаосу, а відчуваємо, що все «не туди». У кожного ж бувало, правда?
Що таке підтримка? Це коли мені дають саме те, чого мені зараз не вистачає. "Ловлять" з того боку, куди я "завалююся". Підтримують у тому, що мені зараз потрібно. Але не завжди те, що потрібно мені, має та людина, від якої я цього чекаю. Або вона не завжди розуміє, чим саме може мене підтримати.
Підтримка буває комунікативною і тілесною, психологічною та діловою. Побути поряд — підтримка. Напоїти гарячим чаєм — підтримка. Принести продукти, допомогти в якійсь справі, просто обійняти — підтримка.
Є чоловіча підтримка: відволікти від поганих емоцій, переключити на події. Найчастіше це жорстко, по-діловому, без зайвих "соплів".
Жіноча підтримка зазвичай інша. Це — про допомогу в переживанні емоцій, про слова, про те, щоб виявити і розділити почуття.
У якій ситуації яка підтримка є доречнішою?
Часто ми реагуємо на скарги близьких фразами: "Це нісенітниця, ось у мене тоді було", "Забий, все буде добре", "Зберись!", "Ну, ти сам, звичайно, хороший (хороша)". І, коронне "А я казав (казала)!"
Такі фрази рідко підтримують. Вірю, що це часто кажуть із найкращих спонукань. Але як сприймає це той, кому ви це кажете?
Дуже часто — як знецінення його переживань. Така "підтримка" часто навпаки, ускладнює стан людини, "добиває" її. А в підтримці один із головних принципів: "не нашкодь".
То як же підтримати, правильно і безпечно?
1. Ви маєте право не допомагати, якщо вам самому страшно, якщо відчуваєте, що у вас немає ресурсу або вам теж потрібна допомога.
2. Якщо ви вирішили допомагати, не втрачайте самовладання. Людина у стресі може яскраво виражати негативні емоції (злість, горе, сум, страх, апатію, лють). А ось вам важливо дотримуватися балансу. Не варто сильно емоційно включатися, ви маєте зберігати стан спостерігача.
3. Краще не вгадувати, а питати. Дізнайтеся в людини, якої допомоги вона зараз потребує: "Чим я зараз можу допомогти тобі?". Можливо, людині потрібно просто поскаржитися, або ж вона буде рада конкретній пораді та допомозі. Але якщо їй зараз потрібне відновлення емоційного комфорту (обійми та відчуття безпеки), ділова порада чи конструктивна критика будуть зовсім недоречними.
А буває навпаки — жодних обіймашок, потрібна конкретна допомога з плануванням або вирішенням якихось справ, наприклад, привезти ліки в лікарню. Тоді дійте спокійно та чітко, не турбуючи зайвими розпитуваннями та голосіннями.
Водночас важливо: допомагаючи людині конкретними діями у складній ситуації, не варто й надалі звалювати всі її турботи на себе.
4. Подбайте про базові потреби. Буває, що у стресових ситуаціях людина забуває про елементарне і не здатна розібратися у своїх емоціях. Тоді запропонуйте їй води або чаю, зайняти зручніше положення, відпочити, поїсти. У хвилини сильної тривоги, стресу людина може втрачати зв’язок із реальністю, їй треба допомогти "заземлитися". Найпростіший метод — промацування чи простукування тіла. Можна трохи помасажувати руки, плечі, голову. Сказати: "Дивися, ми сидимо у теплі, світить сонце, п'ємо смачний чай — зараз усе нормально".
5. Вислухайте та не критикуйте. Визнайте, прийміть і погодьтеся з тим, що говорить людина. Дайте їй виговоритись. Не перебивайте розповідями про те, як аналогічна ситуація відбувалася у вас чи ваших знайомих. Це зараз не потрібне. Говоріть рівним голосом, демонструйте доброзичливість, зберігайте спокій.
І ще раз: знецінення — це найгірше, що можна зробити в такому випадку. Кожен переживає складнощі зі своїм ступенем емоційною включеністю. Краще сказать "Мені шкода, що з тобою це сталося", "Чим я можу допомогти тобі зараз?", "Я поруч", а якщо людина дуже близька — "Ми подолаємо ці труднощі разом".
6. Якщо людина перебуває в тривозі, попросіть озвучити три сценарії розвитку подій, попросивши її відповісти на конкретні запитання:
— що може статися найгірше у цій ситуації?
— який найкращий варіант розвитку подій?
— який варіант ймовірний, найбільш реалістичний?
Іноді бачення варіантів у розвитку ситуацій, які спочатку здаються катастрофічними, дає можливість подивитися на них тверезіше і зняти тривогу.
7. Дуже допомагає записати всі свої тривоги та переживання. На папері вони виглядають інакше.
І останнє. Бережіть себе. Ви можете допомогти і підтримати людину у складній ситуації, тільки якщо самі у нормальному стані та маєте сили. Не вилікувати, не зцілити, не розв’язувати всі на світі її проблеми, не виправляти її життя. Допомогти та підтримати.
