Розкажу вам історію з дитинства. Було тоді мені 6-8 років і жили ми з родиною на Новій Подусівці в Чернігові.
Розкажу вам історію з дитинства. Було тоді мені 6-8 років і жили ми з родиною на Новій Подусівці в Чернігові.
Це був кінець 60-х - поч. 70-х років ХХ століття. Нова Подусівка - новий мікрорайон - лише почав розбудовуватися. Зводили оселі самостійно, в полі. Влада не дозволяла споруджувати будинки. Було, що за ніч люди будувалили "времянку", таку невеличку оселю з дерева. Вранці до будинку прибував трактор, щоб розвалити його. Якщо на вікнах висіли фіранки, то не розвалювали будинок. Вважалося, що люди тут вже поселилися. Було й по іншому: люди ставали стіною між трактором і будинком, захищали свою оселю. Доволі часто щойно споруджений будинок розвалювали. Я, тоді ще малий, з цікавістю запитував чому руйнують житло. Один дядько відповів мені: "Москва не дозволяє". Для людей тоді слова "влада" і "Москва" були синонімами. І називали новостворені вулиці на догоду Москві, тобто Росії: Орловська, Курська, Московська...
Але стара і нова Подусівки розбудовувалися, люди приїздили із сіл і хотіли жити у своїх будинках. Тоді вже в Чернігові працювали гіганти промисловості, зокрема, КСК, Хімволокно... У гуртожитках було незатишно, повна антисанітарія.
Більше 10 років я жив на Орловській, моя сестра з родиною і досі на ній мешкає. Російський окупант добряче стріляв по Подусівці, Масанах, і по цих вулицях. Я вже думав, що Орловська стане Британською, на знак вдячності Джонсону і британцям. А кажуть, що неначасі, треба чекати перемоги...
Перейменування вулиць треба робити негайно, позбуватися російських назв вулиць. Бо якщо відкладають на потім, то значить ще не "дозволяє" у свідомості москва позбутися імперської залежності.
Дерусифікацію ми робимо для дітей та онуків, щоб вони жили в українському Чернігові, а не на вулицях московських, орловських, імені Пугачова, Разіна...
Сергій ЧЕРНЯКОВ
