Оглядачка Тереза Рафаель вважає, що відновлення України буде повільним, дорогим та пов'язаним із ризиком, але альтернатив немає.
Оглядачка Тереза Рафаель вважає, що відновлення України буде повільним, дорогим та пов'язаним із ризиком, але альтернатив немає.
Думки у виданні The Washington Post американської оглядачки Терези Рафаель
Коли в Україні вирує війна, розмови про відновлення можуть здаватися передчасними. Як країна може відновити щось, враховуючи постійну загрозу нападу? Проте правильно, що уряди та міжнародні інституції разом із самою Україною зосереджені на відновленні.
Хоча першим принципом має бути військова допомога поряд із гуманітарною підтримкою. Ще рано планувати деякі аспекти відновлення країни. Акцент має бути на плануванні. Попри те, що зараз необхідні екстрені відновлювальні роботи та інша підтримка, великі виплати в основному надійдуть пізніше і вимагатимуть від України проведення певних реформ. Процес має очолити Європа, бо дисфункціональна чи нестабільна Україна матиме серйозні політичні та економічні наслідки для безпеки континенту.
Зрозуміло, що деградація української економіки - частина плану Росії. Про це свідчать ракетні удари по величезному зерновому елеватору в Миколаєві та крадіжка запасів зерна. Володимир Путін також відмовився від гуманітарних коридорів, заблокував експорт зерна та атакував фабрики, заводи і соціальну інфраструктуру, а також порти і залізниці.
Очікується, що цього року ВВП України скоротиться на 45%, а 99% компаній у країні повідомили про збитки. Дороги, залізниці, елеватори, телекомунікаційні мережі, нерухомість, школи та лікарні пошкоджені, зруйновані чи захоплені російськими військами. Морський транспорт зупинений. Мільйони людей втекли з країни. Мільйони інших стали внутрішньо переміщеними особами. За підрахунками Київської школи економіки, втрати ключової інфраструктури становлять $105 млрд.
США витратили $179 млрд у сьогоднішніх грошах у Європі за чотири роки на план Маршалла після Другої світової. Суми у 5-10 разів перевищують ті, що перекидають на відновлення України
І це лише мала частина загального рахунку. США витратили 5% ВВП Європи за чотири роки на план Маршалла після Другої світової війни. Майже $179 млрд у сьогоднішніх грошах. Суми у п'ять, шість чи 10 разів перевищують ті, що перекидаються на відновлення України. Дехто наполягає, щоб використовувати для цієї мети заморожені російські активи, хоча правова база для цього є сумнівною.
Існує велика кількість економічних досліджень з повоєнної реконструкції, що включають тематичні дослідження, починаючи від Іраку до Афганістану, Шрі-Ланки, Гаїті та інших країн. В результаті, ці зусилля часто зазнають невдачі.
В Україні такого не має бути. Це велика країна, демократія із сильним громадянським суспільством. Війна збільшила важливість цих компонентів.
Уряд Володимира Зеленського також отримав високі оцінки з початку війни за компетентність і далекоглядність. Будь-хто, хто стежив за вибоїстою пострадянською траєкторією України, знає, наскільки це незвично. З першого дня нападу Росії вона вжила заходів для забезпечення фінансової стабільності та спрощення оподаткування, полегшивши доступ до послуг для переміщених осіб.
У будь-якому проєкті реконструкції такого масштабу є різні етапи, але слід терміново відремонтувати життєво важливу інфраструктуру, щоб відновити експорт. Особливо ту, що має вирішальне значення для продовольчої безпеки. Відновлення деяких залізниць та автомобільних доріг також допоможе відновити нормальне життя в певних частинах країни.
Щоб залучити серйозні інвестиції, інвесторам потрібно буде почуватися в безпеці від російських артилерійських обстрілів. Але Київ також має підготувати низку інституційних реформ
Щоб знову залучити серйозні інвестиції, інвесторам, вочевидь, потрібно буде почуватися в безпеці від російських артилерійських обстрілів. Але Київ також має підготувати низку інституційних реформ. Порядок денний схожий на те, чого хотіли іноземні донори країни, ЄС та ЄБРР до війни, включаючи судову реформу, реформу корпоративного управління та приватизацію банківської та інших галузей економіки, де держава залишається домінуючою.
Українські чиновники мудро справляються з поставленими перед ними завданнями і знають, що за такої широкої громадської підтримки зараз саме час зайнятися справді важкими реформами.
Але змінитися буде нелегко. І не лише тому, що Україна воює. Вона також має відмовитися від старих звичок і структур. Країна посіла 122-ге місце зі 180 за індексом сприйняття корупції Transparency International 2021 року. При цьому 23% користувачів державних послуг заявили, що давали хабарі за попередні 12 місяців.
Заради справедливості слід зазначити, що уряд намагається щосили протидіяти. Існує цілодобова гаряча лінія, за якою громадяни можуть вирішувати питання, пов'язані з корупцією, та електронний реєстр, який дозволяє громадськості перевіряти активи державних посадовців і службовців. Такі інновації, як система електронних закупівель із відкритим вихідним кодом ProZorro, змусили червоніти навіть Велику Британію.
Але Україну чекає дуже довгий шлях відбудови. Розмови про членство в ЄС можуть бути мотивуючими, але вони будуть повільними і спірними. Країні доведеться продовжувати реформи без цього пряника.
Україна хоче, щоб її програма реконструкції стала каталізатором більш екологічного та сталого зростання. З огляду на освічену робочу силу в країні та сильні позиції у сфері ІТ, це цілком реально. Диверсифікація відмови від корисних копалин також є імперативом безпеки, хоча на це потрібен час. Атомна енергетика України, на яку припадає 50% енергетичних потреб країни, має бути модернізована та перебудована до більш відновлюваних джерел енергії.
Будь-який план реконструкції України має бути пов'язаний з умовами та заохочувати політичні та інституційні реформи
План Маршалла був щедрим, та його геніальність полягала у створенні відповідного середовища відновлення та інвестицій. Він також був цілеспрямованим, відокремлюючи гуманітарну допомогу від підтримки відновлення, та супроводжувався суворими умовами. Розробка будь-якого плану реконструкції також має бути пов'язана з певними умовами та заохочувати подальші політичні та інституційні реформи.
Автори плану реконструкції України, опублікованого американською аналітичною організацією Центр досліджень економічної політики, запропонували створити незалежне агентство, уповноважене ЄС, яке б реалізовувало план Маршалла для України. Запропонований Європейською комісією механізм RebuildUkraine, який очолюватиметься спільно Україною та Єврокомісією та координуватиме допомогу держав-членів ЄС, міжнародних фінансових інститутів і багатосторонніх груп, таких як "Велика сімка", здається, відповідає цим вимогам, хоча сумнівно, що він буде вільним від політичного втручання.
Але гучні розмови в Європі про відновлення спростовують той факт, що успішне відновлення неможливе без безпеки. Як стверджує автор книжки про план Маршалла Бенн Стайл, попри всю увагу до грошей, гарантії безпеки США були найважливішим доповненням до повоєнної програми допомоги. Україна навряд чи зможе дозволити собі таку розкіш. Принаймні найближчим часом. Їй доведеться витратити більшу частину власного бюджету на безпеку.
Відновлення України буде повільним, дорогим та пов'язаним із ризиком. Але альтернатив немає. Що довше затягнеться війна, то вищими будуть витрати. Хоча підготовка до відновлення важлива, найбільший авансовий платіж, який може зробити демократичний світ для майбутньої стабільності України, це інвестиції в оборону країни зараз.
Переклад Gazeta.ua
