Хто найбільше розчарував українців у 2016 році

2016 рік в українській політиці був багатим на гучні заяви, скандали і публічні конфлікти. Частина героїв вітчизняного політикуму починали цей рік із “великих надій”, але закінчили розчаруванням, іншим же нагадали старі гріхи та зв’язки. Так чи інакше, у 2017 році низка...

2016 рік в українській політиці був багатим на гучні заяви, скандали і публічні конфлікти.

Частина героїв вітчизняного політикуму починали цей рік із “великих надій”, але закінчили розчаруванням, іншим же нагадали старі гріхи та зв’язки.

Так чи інакше, у 2017 році низка політичних та громадських діячів уже не матимуть тієї підтримки та репутації, як на початку поточного.

 

Надія Савченко

25 травня 2016 року полонена Надія Савченко повернулася в Україну. Відтак унаслідок активної і часто суперечливої громадської діяльності звільненої військовополоненої більшість українців розділилися на тих, хто або ненавидить Надію Савченко, або безмежно захоплюється.

Ближче до кінця року народний депутат від “Батьківщини” здійснила низку кроків, які спричинили підозри про її співпрацю з Росією. Зокрема, у вересні народний депутат дала інтерв’ю проросійському блогеру Анатолію Шарію.

У грудні в Берліні Надія Савченко заявила, що поважає лідерів терористів так званих ЛДНР Захарченка та Плотницького.

“Побачила загнаних, змучених війною людей, які більше не хочуть воювати, розумних, тверезих, які заслуговують моєї поваги”, – висловилася Савченко про бойовиків під час виступу в Музеї Берлінської стіни в Німеччині.

15 листопада народні депутати почали збирати підписи за виключення Савченко із комітету з питань національної безпеки і оборони через її потенційну колаборацію із Кремлем, а уже 23 грудня відповідний комітет одноголосно підтримав виключення народного депутата.

Cергій Лещенко

Боротьба з корупцією – одна з головних політичних тенденцій 2016 року.

Однак, частина представників антикорупційного руху виявилися також ангажованими у непрозорих схемах набуття майна.

Зокрема, народний депутат від “Блоку Порошенка” та екс-журналіст “Української правди” Сергій Лещенко став фігурантом “квартирного скандалу”. 31 серпня парламентар купив квартиру у елітному будинку в Києві вартістю 7,5 млн гривень. Площа нової квартири склала 192 квадратних метрів.

За словами депутата, суму на придбання квартири він отримав почасти від своєї дівчини Анастасії Топольської, а почасти позичив. Однак, журналісти підрахували, що сумарний дохід Сергія Лещенка, засновниці “Української правди” Олени Притули та Анастасії Топольської за 1998-2016 роки менший, ніж вартість квартири, яку Лещенко придбав у центрі Києва.

Зокрема, згідно з інформацією про доходи, отриманою від податкових агентів, у 1998-2016 роках Лещенко отримав 1 779 177 грн. Олена Притула, у якої депутат позичив частину коштів, за той самий період отримала 4 757 439 гривень доходу. Дохід Топольської за 2005-2016 роки склав 254 405 гривень. Загалом виходить сума у 6 791 021 гривень.

Генеральна прокуратура відкрила справу про незаконне збагачення депутата.

Окрім того, Сергія Лещенка зняли на відео під час обслуговуваня у російському банку.

Юлія Тимошенко

Якщо 2015 рік був для лідерки партії “Батьківщина” доволі стабільним у плані іміджу, то уже в 2016 році у публічному просторі з’явилися компромативні факти із біографії політика.

Зокрема, у медіа згадали про про випадки її співпраці із Володимиром Путіним та Віктором Януковичем, а також сприяння кулуарній корупції разом із депутатом Олександром Онищенком.

Стало відомо, що основний прибуток лідер парламентської фракції “Батьківщини” Юлія Тимошенко отримує від анонімного інвестування та офшорних проектів, зареєстрованих на тих самих номінальних осіб, що й російські тіньові компанії.

Найбільш скандальною стала новина про те, що за кілька місяців до початку виборчої кампанії 2009-го року Віктор Янукович та Юлія Тимошенко узгоджували таємний договір про широку коаліцію, яка передбачала розподіл влади на двох – починаючи з посад президента і прем’єр-міністра і закінчуючи районними радами у найвіддаленіших місцях України до 2029 року.

Михеїл Саакашвілі

Губернатором Одеської області екс-президент Грузії Михеїл Саакашвілі став у 2015 і пішов з посади 9 листопада цього року.

Користувачі соцмереж активно відреагували на відмову посадовця від свого крісла: частина зраділа втечі іноземця з державної посади в Україні, частина назвала такий крок симптоматичним для української держави.

Головною претензією до Михеїла Саакашвілі, який продовжує активну політичну діяльність, стала відсутність реальних результатів реформ в Одеській області, скандал довкола приватизації ОПЗ та місцевої митниці.

Валерія Гонтарєва

У 2016 році економіка України зазнала декількох суттєвих струсів. Зокрема, курс долара підскочив до 40 гривень, один з найбільших банків – “ПриватБанк” – націоналізвали, а низку банків закрили.

У зв’язку з цим у країні пройшла низка протестів, у яких прозвучав заклик про відставку Голови Національного банку України Валерії Гонтарєвої. Активна реформа банківської системи, в результаті якої 80 банків оголосили банкрутами, а частина депозитів фізосіб і всі депозити бізнесу були втрачені, призвели до падіння рейтингу Гонтарєвої як фінансового управлінця.

Як свідчать результати спільного опитування центру “Соціальний моніторинг”, Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка та Інституту економіки і прогнозування НАН України, главі Національного банку не довіряють 83% українців, а самій установі не довіряють 81% населення.

Окрім того, у фінансових махінаціях викрили також заступницю Валерії Гонтарєвої Тетяну Рожкову: у відкритому доступі з’явилися записи переговорів керівництва Нацбанку.

Радник міністра внутрішніх справ, депутат від “Народного фронту” Антон Геращенко наголосив, що ці аудіозаписи мають стати матеріалом розслідування Національного антикорупційного бюро та Спеціальної антикорупційної прокуратури.

Також у цьому році народний депутат Сергій Власенко завив, що під час Революції Гідності Валерія Гонтарєва допомагала Сергію Арбузову відмивати кошти з державного бюджету.

Войцех Балчун

У червні 2016 року у менеджмент “Укрзалізниці” прийшла команда польських спеціалістів. Утім, уже в листопаді у відкритому доступі з’явилися документи, які свідчили про корупцію у верхівці монополіста залізничних перевезень.

Журналісти викрили схему присвоєння польськими управлінцями “Укрзалізниці” 12 мільйонів гривень. Було виявлено документи про виплату 150 тисяч гривень за 2 години роботи зовнішньому експерту Анджею Копецю. За більш ніж шість місяців роботи до укладення контрактів п’ять представників польського менеджменту отримали понад 3 мільйони гривень компенсації. Крім того, три члени правління “Укрзалізниці” отримали іменну платіжну карту з денним лімітом на 20 тисяч гривень, що загалом склало близько 9 мільйонів гривень.

Також журналіст-розслідувач Всеволод Філімоненко розповів про роль коханки Войцеха Балчуна в корупційних схемах “Укрзалізниці”.

Хатія Деканоїдзе

5 листопада 2015 грузинська чиновниця Хатія Деканоїдзе стала очільницею Національної поліції України. Практично за рік, 14 листопада 2016 року на брифінгу у Міністерстві внутрішніх справ України Хатія Деканоїдзе заявила про свій намір піти у відставку. 16 листопада Кабінет Міністрів України звільнив посадовця за власним бажанням.

Голjdним приводом незадоволення діяльністю грузинської очільниці поліції стало зниження рівня розкривання злочинів у країні, залучення поліцейських до сумнівних, політично ангажованих сутичок та погіршення криміногенної ситуації.

Зокрема, у 2016 році у публічному просторі з’явилися дані про те, що за 9 місяців 2016 року було відкрито 900 кримінальних справ стосовно поліцейських, які скоїли протиправні дії.

Окрім того, у серпні глава Національної поліції запропонувала внести зміни до законодавства і передбачити покарання для тих осіб, які словами ображають поліцейських.

Також українців здивували обсяги зарплатні екс-голови Нацполіції. Зокрема, у серпні Хатія Деканоідзе отримала до посадового окладу ще 42 тисячі надбавки за специфічні умови служби.

Петро Порошенко

Одним із програмних завдань стратегії Порошенка-президента було надання Україні безвізовго режиму з Європейським Союзом. Спершу Петро Порошенко озвучував плани про можливість їздити у Європу без віз уже у 2015 році, однак тоді домовленості із західною спільнотою досягти не вдалося.

У 2016 році основним дедлайном стала дата 24 листопада. Однак, того дня на брифінгу 18-го саміту Україна-ЄС гарант змушений був заявити, що впровадження безвізового режиму потребує подальших “стилістичних” правок та міжінституційних переговорів.

Уже 15 грудня стало відомо, що Європарламент переніс голосування у першому читанні законодавчої резолюції щодо скасування візових вимог для громадян України на 3 квітня 2017 року.