Екскомандир полку "Азов", майор ЗСУ - Максим Жорін в ефірі Radio NV розповів, що командири- "азовці", які захищали "Азовсталь" і яких обміняли в Туреччину, фактично перебувають в полоні.
Жорін в інтерв'ю Radio NV наголосив, що кум російського диктатора Віктор Медведчук, на якого обміняли командирів Азову, «гуляє вільно, створює політичні партії, знову працює проти України, катається по всій Російській Федерації», тоді як «герої України, які відомі на весь світ, якими надихався весь світ, завдяки яким реально весь світ побачив силу духу українців, вони зараз знаходяться просто в більш комфортному полоні в Туреччині».
За словами екскомандира полку Азов, він хоче привернути до цього увагу, тому що інакше перспектива, що ситуація зміниться, є «надзвичайно малою».
Найскладніше, мабуть, і найгірше тут це те, що немає жодного розуміння чому і скільки вони там ще будуть. Тобто немає ніяких документів, немає ніякого статусу, немає зв'язку і немає розуміння, скільки це буде відбуватися. Ось це досить складно. Хотілося, щоб люди розуміли це, звертали на це увагу і, можливо, разом ми зможемо зрушити це питання з місця», — сказав він.
Коментуючи відсутність зв'язку з командирами Азову, які перебувають у Туреччині, Жирохов пояснив, що зараз у них є зв'язок з кимось одним з близьких, однак звичайного зв'язку та доступу до інформації у них немає або він обмежений.
Вони знаходяться там, знову ж таки, в обмеженому просторі, не маючи можливості вільно переміщатись десь. Тобто вони, по суті, продовжують знаходитись просто в комфортному полоні в Туреччині», — розповів екскомандир полку Азов.
Він наголосив, що, коли українські захисники виходили з Азовсталі, «всі чули про те, що існують якісь домовленості, що начебто всі виходять, потім їх міняють, потім їх повертають», однак виявилося, що відповідних домовленостей немає.
І те саме стосується зараз і командирів, які знаходяться в Туреччині: документів немає, статусу жодного офіційного в них немає, і просто все стоїть на місці. Вони просто залишаються в полоні там. І для них це досить складна історія», — сказав Жирохов.
Він наголосив, що, зокрема, Денис Прокопенко (Редіс) не цікавиться іншими питаннями, крім фронту і йому надзвичайно важко там не перебувати.
Вони в знак солідарності відмовились від єдиної можливості, яка суттєво відрізняється [від полону] — це те, що інколи дозволяли до них приїжджати рідним. Знову ж таки, або дружина, або батьки, або діти у когось. Вони відмовились від цього, тому що це неправильно, несправедливо щодо тих братів, які зараз знаходяться ще в полоні: хто на окупованих територіях, а хто на території Російської Федерації», — розповів Жирохов про командирів Азову, які перебувають в Туреччині.
Також він повідомив, що, навіть враховуючи останній обмін, в російському полоні все ще залишаються майже 700 азовців, в тому числі жінки.
Нагадаємо, 6 травня 2023 року внаслідок обміну в Україну повернулись 45 захисників та захисниць Азовсталі. Усі звільнені українці — нацгвардійці з підрозділу Азов. Серед них 35 рядових і сержантів та 10 офіцерів.
21 вересня 2022 року Україна провела обмін полоненими, внаслідок якого було звільнено 215 людей. Серед них було 188 захисників Азовсталі та Маріуполя, включно з командирами з Азовсталі, а також 10 іноземців.
П'ятьох командирів гарнізону Азовсталі обміняли на 55 російських військових, в обмін на решту Україна віддала країні-агресору підозрюваного в держзраді Віктора Медведчука.
Туреччину доправили п'ятьох командирів, які захищали Маріуполь, і вони, згідно з домовленостями, перебуватимуть там до кінця війни. Серед них:
герой України Денис Прокопенко (Редіс) — командир окремого загону спеціального призначення Азов;
Святослав Паламар (Калина), заступник командира полку Азов по роботі з особовим складом;
Сергій Волинський (Волина), в.о. командира 36-ої окремої бригади морської піхоти;
Денис Шлега, командир 12-ї бригади оперативного призначення ім. Дмитра Вишневецького;
Олег Хоменко (Апіс), командир комендантської роти, який безпосередньо здійснював командування обороною Азовсталі.
