Дослідники з'ясували, що більш ніж через 35 років після аварії на Чорнобильській АЕС, темна шкіра стала нормою для місцевих східних квакш.
Дослідники з'ясували, що більш ніж через 35 років після аварії на Чорнобильській АЕС, темна шкіра стала нормою для місцевих східних квакш.
Аварія на Чорнобильській АЕС 1986 року безперечно стала однією з найбільших і найстрашніших трагедій світу. Тоді в довкілля було викинуто величезну кількість радіоактивних матеріалів, що зробило місцевість у 2,6 тисячі квадратних кілометрів непридатною для життя, пише New Atlas.
У той же час для вчених зона відчуження є унікальним мікрокосмосом — тут вони, по суті, можуть спостерігати еволюцію різних видів у середовищі з високим вмістом радіації. У новому дослідженні іспанські вчені Пабло Буррако та Херман Орісаола з Біологічної станції-заповідника Доньяна вирішили скористатися моментом і простежити, як тваринам у Чорнобилі вдалося адаптуватися до нових життєвих умов.
Уперше вчені відвідали зону відчуження у 2016 році. Тоді команді дослідників вдалося виявити тут кілька східних деревних жаб цікавого забарвлення. Як правило, представники цього виду яскраво-зеленого кольору, проте жаби, зустріті вченими, були чорними, що привернула увагу біологів. Дослідники припустили, що колір шкіри квакш пов'язаний з рівнем радіації, проте для більш точних результатів, потрібна ще низка досліджень.
Наступні кілька років учені поверталися до Чорнобильської зони, щоб краще вивчити східних квакш. Загалом ними було задокументовано майже дві сотні представників цього виду й усі вони мали різний колір залежно від місця, де вони були знайдені.
Дослідники вивчили майже 200 жаб і різних ставків
Загалом учені досліджували 12 районів із різним рівнем радіації, зокрема 4 в місцях за межами зони відчуження. І дійшли висновку, що в місцях найбільш постраждалих колір жаб досягав попелясто-чорного, тоді як у віддалених місцях залишався колишнім або був трохи темнішим. Здебільшого ж квакші в зоні відчуження були більш ніж на 40% темніші за своїх родичів у чистих ставках.
Подальше вивчення східних квакш показало, що за зміну кольору їх шкіри відповідає меланін — який затемняє шкіру та зменшує ушкодження клітин, викликане радіацією. Відомо, що меланін захищає від ультрафіолетових випромінювань, проте вчені вважають, що він також здатний зменшити наслідки дії радіації.
Унаслідок учені вважають, що жаби, які опинилися під час аварії в найбільш забруднених районах, фактично отримали від природи величезний бонус, який надав їм можливість не лише вижити, а й розмножуватися. Й ось понад 35 років і десятка поколінь жаб темна шкіра стала нормою для східних квакш цього регіону.
Учені сподіваються, що їх дослідження стає підґрунтям для багатьох інших, і надалі вчені зможуть краще вивчити наслідки ядерних катастроф і здатність екосистем відновлюватися від завданої шкоди.