Протягом останнього місяця Запорізька атомна станція перебуває у центрі прогнозування наслідків радіаційних аварій. Радіаційний фон відстежують кожні 10 хвилин. Раз на шість годин розраховують імовірний розподіл радіонуклідів, які можуть вийти зі зруйнованого реактора у атмосферу.
Протягом останнього місяця Запорізька атомна станція перебуває у центрі прогнозування наслідків радіаційних аварій. Радіаційний фон відстежують кожні 10 хвилин. Раз на шість годин розраховують імовірний розподіл радіонуклідів, які можуть вийти зі зруйнованого реактора у атмосферу.
В такому випадку близько півсотні населених пунктів у радіусі 50-ти кілометрів потребуватимуть негайної евакуації. У зоні ризику опиняться - біля двох з половиною мільйонів українців.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
У випадку аварії лише одного з шести енергоблоків станеться фактично "другий Чорнобиль". Найнебезпечніший - перший тиждень після катастрофи, поки не розпадуться короткоживучі радіонукліди.
"Фактично 90 відсотків, 95 відсотків радіонуклідів, які утворюються в ядерному реакторі - вони фактично короткоживучі. Від долі секунди - і до декількох днів", - розповів начальник Центру прогнозування наслідків радіаційних аварій Леонід Табачний.
Сама станція відповідає усім сучасним нормам безпеки. Коли її проєктували, врахували навіть захист від падіння літака. Щоправда, невеликого, на 50 місць. Але наслідки таких форс-мажорів - як влучання у енергоблок російської ракети чи артилерійського снаряду - прорахувати складно.
"Найбезпечніший варіант для атомних станцій в період військових дій - це холодний зупин, тобто зупинений енергоблок. Тоді наслідки від всяких військових дій, попадання снарядів, таке інше, менший, ніж працюючого енергоблока", - пояснив Анатолій Носовський, професор, доктор технічних наук, директор Інституту проблем атомних електростанцій НАН України.
Гірший сценарій, каже вчений, це повністю знеструмлений атомний об'єкт.
"І якщо не спрацьовують дизель-генератори, то охолодження ядерного палива не відбувається, воно розплавляється - і тоді будуть такі ж вибухи, які були на Фукусімі", - зазначив Носовський.
Натомість експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Ковальчук, вважає, що більш реалістичною, ніж ядерний апокаліпсис, може бути енергетична криза.
"Запорізька електростанція виробляла електроенергії приблизно щороку десь 40 мільярдів кіловат годин електроенергії. 40 мільярдів, 40 міліфарадів - це знову ж таки дещо менше третини, 25% від того обсягу, який Україна споживала і виробляла в довоєнний час", - розповів Ковальчук.
Замінити потужності АЕС у випадку повної зупинки реакторів буде складно. І частина України відчує енергетичний голод
"Тому можна сказати, що південний регіон і центральний регіон, зокрема Одеська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, частина Донецької та Полтавська області - це все ті регіони, які забезпечувались електроенергією з Запорізької АЕС",- розповів Ковальчук.
розповів Ковальчук.
ДРУГИЙ ЧОРНОБИЛЬ ЧИ ФУКУСІМА: СЦЕНАРІЇ МОЖЛИВОЇ КАТАСТРОФИ НА ЗАПОРІЗЬКІЙ АТОМНІЙ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ