Багато хто цього літа, осені спостерігав в селах, на вулицях міста дивних для нашої місцевості комах - богомолів. Люди зустрічали їх не тільки на городах та в парках, а навіть у власних помешканнях. Востаннє схожа ситуація відбувалася більше ніж 15 років тому. Проте масштаби були значно меншими і саме цього літа багато хто побачив цю незвичну комаху вперше у житті. Але звідки на Чернігівщині взялися богомоли і про що свідчить їх поява? І як, власне, поводитися з цією комахою та чи варто її боятися?
Мисливці комашиного світу
Богомоли впадають в очі завдяки своїй цікавій зовнішності – передні лапки в них значно товщі й завжди знаходяться у піднятому положенні, як у боксера. А ще вони нагадують людину, що здійняла руки в молитві. Крім того, богомоли більші, ніж звичні для нас комахи. Тож попри те що їхнє черевце нагадує зелений листок і слугує своєрідним маскуванням від птахів і тварин, які полюють на комах, для людського зору помітити їх не складно.
Але для чого їм потрібна така цікава зовнішність? Власне, відповідь дуже проста. Богомоли хижаки, вони підстерігають здобич у засідках та нападають на неї, забиваючи передніми лапами. Останні вриті ще й маленькими шипами. Полюють богомоли менших від себе комах – коників-стрибунців, сарану, метеликів та звичайних мух. До слова, завдяки людській діяльності, а саме постійному збільшенню кількості побутового сміття, популяція останніх поступово зростає.
Живуть богомоли у високій траві та кущах. Незважаючи на досить незграбне з вигляду тіло, самці чудово літають. Інколи вони можуть долати досить великі, як для їхніх розмірів, відстані. Тож нехай богомоли на верхніх поверхах київських хмарочосів вас не дивують. А от у самиць будова тіла дещо інша, і вони пересуваються в основному пішки.
Народжуються богомоли в травні, а помирають переважно у вересні. Цікаво, що після спарювання, самиці поїдають самців. Навіщо вони вчиняють саме так, достеменно сказати важко. Однак, скоріше за все, під час вагітності полюється їм набагато важче, а джерело поживних речовин потрібне як ніколи. Тут у пригоді й стають тіла партнерів.
Вісники глобальних змін
Під час першої навали богомолів на Чернігів, яка відбулася близько 15 років тому, містом курсували чутки, що комах разом із якимось товаром завезли з екзотичної країни. Проте це неправда.
– Загалом, ця комаха більше поширена на півдні України. Але разом із загальним потеплінням клімату богомоли, як і павуки-тарантули, почали поширюватися і в нас. Думаю, що в даному випадку можна говорити навіть про популяційний вибух. Тобто різке збільшення кількості цього виду в природі. Але сказати напевне важко, адже рух та розселення південних видів на півночі досліджується і вивчається мало, – розповів завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка Юрій Карпенко.
Тобто богомоли в Україні живуть віддавна. І навіть не один, а цілих п’ять різновидів. Але розповсюджені вони переважно на півдні та в лісостеповій зоні. Північна частина України, тобто Полісся, донедавна їм для життя не годилася – занадто холодно. Однак після цілого ряду досить теплих років вони почали знову йти на північ.
При цьому Чернігівщина – далеко не межа розселення. Так, чи не вперше в історії їх почали помічати практично по всій Білорусі та навіть у Латвії.
Пояснити, чому екзотична комаха замешкала в нашому регіоні, можна лише зміною клімату. Тобто що влітку, що взимку Чернігівщина стала набагато теплішою, ніж була колись. Тож і богомолам, яких багато хто вперше в житті побачив лише цього року, у нас комфортніше.
Проте чи житимуть вони тут на постійній основі, чи таке поширення популяції на далеку північ – явище тимчасове, поки говорити зарано. Однак тенденція досить очевидна.
Як би там не було, ані для господарства, ані для людини богомол не шкідливий. Ходять чутки, що комаха може бути отруйною, але насправді отруйних богомолів не буває. Єдине, що вони можуть протиставити людині, – свої масивні передні лапки та щелепи. Однак, будучі грізною зброєю проти інших комах, вони абсолютно безсилі впоратися із людською шкірою.
Тож убивати богомолів не варто. До того ж, попри те що бачимо їх ми нібито й часто, чимало різновидів перебувають під охороною.
