Одного разу відомий доктор Бернард Лоун (зраз пишуть «Лаун») наблюдав одного "сердечника". Під час огляду задавав питання, але пацієнт на них відповідав не охоче. При цьому дружина хворого постійно виходила палити (в ті часи багато палили). Доктор зробив дружині зауваження; хіба можна стільки...
Одного разу відомий доктор Бернард Лоун (зраз пишуть «Лаун») наблюдав одного "сердечника". Під час огляду задавав питання, але пацієнт на них відповідав не охоче. При цьому дружина хворого постійно виходила палити (в ті часи багато палили).
Доктор зробив дружині зауваження; хіба можна стільки курити, та ще маючи чоловіка з хворим серцем? Що за шкідлива звичка! І ця жінка розплакалася і закричала: «При чому тут моє куріння! Не в цьому справа! Джон вам все бреше і не говорить головне – він захворів, тому що його мати постійно його проклинає, засмучує, докоряє… Дзвонить і знущається над ним. А Джон нічого не може зробити, бо це ж його мати!»
Ця розмова справила велике враження на лікаря. І він став спостерігати за пацієнтами. І був вражений: в одного дідка зять виманив майно, бізнес на себе переписав, а дідок вже боявся ходити по кімнаті – зять лаявся, що той тупотить ногами… І цей бідний літній чоловік перетворився на інваліда. Інший пацієнт йшов на поправку після серйозної операції – а йому матуся подзвонила і прокляла через гроші. Пацієнт помер. Маса таких випадків.
І Лоун сказав: «всі мої пацієнти – жертви емоційних конфліктів з близькою людиною». Конфліктів, з яких неможливо знайти вихід: доводиться спілкуватися. Доводиться брати трубку, вступати в розмову, разом жити, відвідувати, придушувати свої природні емоції; адже треба бути хорошим. Хорошим тестем, добрим сином, доброю дружиною… Так треба!
І відомий кардіохірург написав, що операції та лікування – це правильно. Вони дають результат. Але причина хвороби або травми – саме в конфлікті, в стійкому недоброзичливу ставленні до людини. І чим благородніша і спокійніша сама людина – тим важчі наслідки такого конфлікту. Адже з зовнішнього він стає внутрішнім. І негативна людина оселяється у підсвідомості; «виселити» її звідти дуже складно; всі сили організму йдуть на цю внутрішню боротьбу, в якій немає переможця – адже борються частини однієї особистості!
Тому люди з важким внутрішнім конфліктом хворіють і гинуть. А замість визнання конфлікту змушують себе «прощати», «розуміти», «не звертати уваги», – так радять оточуючі. Поки конфлікт не буде визнано, поки ворожість і злість іншої людини не будуть усвідомлені – хвороба буде посилюватися.
І Лоун просто заборонив пацієнтам розмовляти по телефону – тоді стільникових не було. І відвідувати хворих дозволяв тільки тим родичам, з якими у пацієнта були хороші стосунки. І люди одужували, дякували доктору, а потім Лоуну взагалі Нобелівську премію дали через розроблену операцію на серці. А треба було ще одну дати – ось за це відкриття, яке підтверджується самим життям.
Анна Кір’янова
