А у нас сьогодні – свято. Як і в тисяч заповідних територіальних комплексів планети й десятків заповідників та природних парків України. Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник – один з багатьох природоохоронних об’єктів світу. І це не може не радувати. Адже, за твердженням...

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник – один з багатьох природоохоронних об’єктів світу. І це не може не радувати. Адже, за твердженням учених, чим більше на Землі заповідних територій, на яких відсутнє господарювання (або воно суттєво обмежене), тим більше можливостей в її біосфери нормально функціонувати й самовідновлюватись.
На жаль, площ, вільних від антропогенного впливу, «де природа може бути собою» (девіз ЧРЕБЗ, якщо не забули), на нашій планеті недостатньо, аби бути спокійним за її (а, отже, й наше) майбутнє.
Тому ще в 1997 році, аби підкреслити значення й важливість розвитку заповідних територій, за ініціативи Центру охорони дикої природи і Всесвітнього фонду дикої природи був запроваджений «День заповідників і національних парків».

З того часу минуло трохи більше двадцяти років. Проте розбудова всесвітньої природно-заповідної мережі триває. Ми раді, що стали ще однією ланкою своєрідного рятівного зеленого поясу планети. Однак ми свідомі того, що роботи в цій сфері – край непочатий. Зрештою, «заповідати» означає передавати в спадщину щось важливе й цінне. А що може бути більш цінним для наступних поколінь, аніж чисте довкілля й жива природа в усій її багатій різноманітності?
