Заява «86» щодо конкурсу «Малі міста – великі враження»

У січні 2018 року громадська організація «86» виграла відкритий конкурс Міністерства культури України «Малі міста — великі враження». За умовами конкурсу, ми мали отримати 500 000 гривень на проведення 9-13 травня 2018 року 5-го міжнародного фестивалю кіно та урбаністики «86» у місті Славутич Київської області.

За 5 років існування фестивалю наша організація виграла і проадмініструвала близько півсотні ґрантів від іноземних фондів, культурних представництв і українських державних структур. Незважаючи на значний професійний досвід, конкурс «Малі міста — великі враження» став серйозним випробуванням для «86» і поставив проведення фестивалю під загрозу.

Вперше за нашу історію ми зіткнулися з настільки непрозорою процедурою надходження коштів і радянською моделлю адміністративного приниження, недовірою, сваволею та безкарністю держслужбовців. Найбільшим шоком для нашої команди стала ситуація, яку ми розцінюємо як спробу держслужбовця отримати відкат. Детальний виклад ситуації наводимо нижче.

Ще більше здивування викликає те, що у коментарі для публікації «Малі міста, з великим складнощами» на LB.ua, співробітник УЦКД не вбачає проблеми у пропозиції нецільової витрати державних коштів: «Це нормальна практика, ми часто так робимо», — каже він.

Відомо, що з корупційними пропозиціями стикалися й інші переможці конкурсу «Малі міста — великі враження». Проте фінансова залежність від УЦКД та незакриті борги перед підрядниками стримують їх від оприлюднення цього досвіду.

Маємо підстави вважати, що 2018 рік був пілотним не лише для конкурсу, а й для відпрацювання корупційної схеми, яка наступного року масштабується у 10 разів. Директорка УЦКД повідомила, що на 2019 рік запланований бюджет конкурсу «Малі міста — великі враження» складає 50 мільйонів гривень.

Нас бентежить нахабство та відчуття безкарності, яке демонструють чиновники «реформованого» Міністерства культури всього за 5 років після Революції Гідності. Відкриті конкурси імітують демократію та служать прикриттям для нових корупційних схем. Прикро, що місія культурної децентралізації, якою останні 5 років опікуються низові ініціативи, стає прикриттям для охочих «освоїти» державні кошти на культуру.

Вважаємо ситуацію довкола конкурсу «Малі міста — великі враження» неприпустимою і вимагаємо у Міністра культури:

1. Провести службове розслідування діяльності заступника директора УЦКД Євгена Ковальського та його очільниці Ірини Френкель та оприлюднити його результати.
2. Запровадити прозору процедуру фінансування та звітності проекту «Малі міста — великі враження» та інших конкурсів Міністерства культури на проведення культурних подій, а саме:
а) призначати розпорядником коштів реальних організаторів події і оформлювати права та обов’язки в юридичній площині відповідно до чинного законодавства;
б) передбачати чіткі строки надходження коштів на рахунки організаторів та виплачувати першу частину ґранту до початку події;
в) запровадити чітку і прозору систему звітності, вимоги до оформлення звітних документів та строків їх подання.

Звертаємося також до наших партнерів, колег, інших учасників конкурсу та всіх прогресивних культурних інституцій України із закликом:

– солідаризуватися з «86», поширюючи це звернення і висловлюючи свою позицію щодо описаної ситуації;
– вимагати у державних структур прозорих процедур проведення конкурсів — від оголошення про участь до останнього звітного документа;
– бойкотувати конкурси, адміністрація яких відмовляється запроваджувати прозорі процедури;
– оприлюднювати будь-які випадки корупції чи її спроб у співпраці культурних інституцій з державними органами.

ПЕРЕБІГ ПОДІЙ ДОВКОЛА УЧАСТІ «86» У КОНКУРСІ «МАЛІ МІСТА – ВЕЛИКІ ВРАЖЕННЯ»

Після оголошення результатів конкурсу у січні 2018 року розпорядником ґранту без жодних пояснень призначили не ГО «86», а дослідницький підрозділ Міністерства Культури – Український центру культурних досліджень (УЦКД). Передбачалося, що УЦКД буде сплачувати послуги підрядників фестивалю напряму. Перед ГО «86» поставили завдання підготувати кошторис і первинну проектну документацію. При цьому з «86» не підписали ні договору, ні будь-якого іншого документу зі строками надходження коштів, вимогами до оформлення документів та терміни подачі звітності.

Першим питанням, яке команда «86» поставила директорці УЦКД Френкель Ірині Володимирівні на першій особистій зустрічі у березні 2018 року, були вимоги до кошторису та оформлення документів. Директорка УЦКД не змогла надати відповідь. Відповідальний за координацію проекту заступник Френкель І.В. Ковальський Євген Миколайович принципово відмовився відповідати на наші електронні запити і вести письмове листування, наполягаючи на особистих зустрічах. Станом на цей момент не існує жодного документу, публікації чи електронного листа, де прописана процедура звітування і отримання коштів за цим проектом.

Численні спроби прояснити ситуацію призводили до уривчастих повідомлень у чатах та все більш абсурдних особистих зустрічей. Під час однієї з них зустрічей 25 квітня 2018 року Ковальський Є.М. вимагав, щоб ми вкотре переробили ним же затверджений кошторис. Цього разу він пропонував зменшити загальну суму з обіцяних 500 000 грн до 470 000 грн. На «залишкові» 30 000 грн Ковальський збирався оформити договір з невідомим підрядником, який не надавав послуг фестивалю. Чиновник говорив, що за ці гроші планує «компенсувати послуги з адміністрування проекту». На нашу думку, шляхом залучення фіктивної юридичної особи, яка не має жодного стосунку до організації події, Ковальський намагався отримати відкат.

Після квітневої зустрічі команда «86» звернулася до Френкель І.В. з вимогою відсторонити Ковальського Є.М. від нашої справи. Директорка УЦКД проігнорувала цей запит. Ковальський продовжував займатися проектом. Комунікація велася через телефонні розмови, в яких він дозволяв собі вживати нецензурну лексику і принижувати співробітників «86».

В інтерв’ю виданню LB.UA у жовтні 2018 року Ковальський публічно зізнається у тому, що вимагав у нас нецільові 30 000 гривень. Ба більше, він стверджує: «Ці кошти мали призначатися для відряджень співробітників УЦКД, що мали виконати на фестивалі функцію моніторингу – це нормальна практика, ми часто так робимо», – каже чиновник.

Заступник директора УЦКД не міг не знати, що офіційний кошторис на проведення фестивалю становив не 470 000, а 500 000 гривень. Йому також було відомо, що жодних відряджень чи моніторингів для чиновників він не передбачав.

Прикметно, як в цьому ж інтерв’ю Ковальський скаржиться, що в процесі спілкування з нашою організацією йому «довелося переходити на письмове спілкування». Співробітник УЦКД публічно стверджує, що дотримання правил ділової комунікації є для нього прикрою обставиною. Не менш кричуща позиція директорки УЦКД та начальниці Ковальського, яка називає ситуацію корупції та зловживання «комунікація не склалася» і знімає з себе будь-яку відповідальність.

Корупція суперечить цінностям «86». Про жоден відкат з нашого боку не могло бути мови. Подальшу поведінку Ковальського розцінюємо як помсту за небажання брати участь в корупційній схемі. Станом на цей момент (5 місяців після завершення фестивалю) повна сума за проектом досі не виплачена.