Міхаела Лакова – гість фестивалю

Міхаела Лакова − візуальна художниця і дослідниця, живе в Роттердамі. Протягом своєї роботи Міхаела досліджує генерацію цифрових слідів та їх проблемну стійкість до видалення та як впливають на наше сприйняття права власності.

Досліджуючи етику видалення та відновлення даних, Міхаела аналізує та інтерпретує поняття цифрової інформації, розглядаючи його слизький характер, накладаючи процеси цифрового відновлення на істотність людської пам’яті. Лакова має ступінь магістра в галузі медіа-дизайну та комунікації Інституту Піци Цуарта.

У Славутичі Міхаела досліджуватиме різні текстури та композиції, а також записи звуків міста.

− Що ви робите в Славутичі?

− Я беру участь в проекті «Урбаністична резиденція», який є частиною фестивалю «86», я займаюся проектом, який пов’язаний зі Славутичем, але який також відображає й Чорнобильську катастрофу, що сталася в 1986 році.

Мій проект пов’язаний з пам’яттю, особливо з колективною емоційною пам’яттю, і на даний момент я роблю групові фотографії в Славутичі. Ми побували в Чорнобилі, де я також зробила серію фотографій. В якомусь сенсі я досліджую емоційнbй грунт.

− Чому Славутич?

− У вашого міста унікальна історія, це пост-атомне місто, а як ми знаємо, воно було побудовано після величезної катастрофи, тут є унікальні приклади архітектури в кожному кварталі.

Це те, що виділяє ваше місто, відрізняє його від інших міст України, адже тут минуле досі резонує із сьогоденням.

Таке потрібно шанувати, і, як ми побачили 26 квітня, на День пам’яті, це вже відбувається.

Весь проект буде відображатися з моєї точки бачення, тому мій голос теж буде врахований.

Анна СИБИРСЬКА