Знаєте, іноді здається, що сучасних дітей нічим не здивуєш. Вони ніби народжуються з планшетом у руках і YouTube у голові. Але, як виявилося, у Славутицькій дитячій бібліотеці давно знайшли свою магічну формулу. І називається вона «Цікаві читання для малечі». Уявляєте, діти туди приходять цілком добровільно — і ще й радіють! А все завдяки одній чарівній жінці, Юлії Биковій, і її колегам, які придумали, як перетворити читання на пригоду.
До речі, забудьте про часи, коли в бібліотеці було заборонено шуміти. У Славутицькій дитячій бібліотеці зараз все інакше: тут весело, гучно, а іноді навіть гамірно! І саме в цьому секрет їхньої популярності серед дітей. Адже читання стає цікавим, коли воно не нагадує нудний урок, а перетворюється на захопливу гру.
«Цікаве читання» і як воно з’явилося
«Наш проєкт “Цікаве читання для малечі” ми вже, мабуть, років п’ять проводимо. А народився він із того, що постала потреба заманювати дітей до бібліотеки», – розповідає Юлія
Так-так, саме «заманювати». Бо виявилося, що самі по собі малюки не завжди біжать у бібліотеку розгризати граніт науки. Тож місцеві бібліотекарі придумали простий, але дієвий спосіб — читати класні книжки разом із дітьми й одразу робити якусь поробку. Мовляв, почитав — а тепер давай щось цікавеньке змайструємо.
Проєкт «Цікаві читання для малечі» відбувається щосуботи, бо будні у дітей зазвичай завантажені школою та гуртками. Діти читають книжки, обговорюють, а потім, уже з натхненням, переходять до творчості. Згодом малеча йде на дитячий відділ бібліотеки, дивиться різні видання, а інколи навіть позичає книжки додому. Юлія з усмішкою згадує одну дівчинку, яка переконувала всіх, що терпіти не може читати. Але почула цікаву історію — і все, тепер постійно заглядає у книжкові полиці.
Про організацію зустрічей
«Щоб усе підготувати заздалегідь, ми формуємо список дітей, які будуть на "читаннях" через нашу вайбер-групу. Це допомагає нам знати, скільки матеріалів потрібно підготувати», – пояснює Юлія Бикова.
Долучитися до групи можна за посиланням: долучайтеся тут
Щосуботи бібліотекарі обирають книжку з гарними ілюстраціями та захоплюючим сюжетом. Це головна умова — цікаве чтиво, яке одразу заманює й малюка, і дорослого. Аби все встигнути, групу формують заздалегідь: скільки дітей прийде, стільки й клейових олівців, ножиць, паперу та фарб готують.
«Якщо ще й поробка цікава — то діти приходять із задоволенням. Коли у нас у суботу багато малечі, ми дуже радіємо!»
Куди веде любов до читання: історія від маленького Міши
Під час однієї з таких зустрічей словом поділився й маленький читайлик Міша:
«Мені подобається, що ми робимо всякі поробки. Тут ще є ігрова кімната, можна книжку собі вибрати, а там у нас виставка українських поробок… Ну, коротше, мені це все подобається!»
Улюблена книжка Міши — «Мене забули на Місяці». Він зізнається, що любить читати про космос, а іноді й про рослини.
А як же старші діти?
Чим старші діти, тим важче їх заохотити ходити до бібліотеки: з’являються телефони, соціальні мережі та купа інших спокус. Але і тут бібліотекарі не здаються. Для підлітків вони вигадують складніші поробки — шиють, плетуть браслети чи щось цікаве виготовляють із підручних матеріалів. А ще у бібліотеці чималий вибір книжок, які підліткам можуть знадобитися в школі чи просто для душі.
«Підлітки ходять, коли їм щось треба. Але буває й таке, що влітку приходять за програмою читання, і це вже плюс. Бо вони беруть книжки, читають, а іноді навіть повертаються за іншими» , – розповідає Юлія.
Трохи про складнощі та великі мрії
Як зізнається Юлія, працювати зараз непросто. Постійні повітряні тривоги періодично заважають планам. Але головне — бажання рухатися вперед, нехай і невеликими кроками. Бібліотека намагається шукати гранти, звертатися до депутатів і співпрацювати з видавництвами, щоб отримувати нові книжки. Адже дитяча література дорожчає, а юні читачі хочуть сучасних, барвистих книжок із яскравими малюнками. Наприклад, завдяки перемозі в Громадському проєкті Бюджет участі в 2018 році вдалося закупити багато нових книг і навіть облаштувати ігрову кімнату для дітей.
«Ми дуже стараємося залучити дітей. Якщо є можливість, звертаємося до фондів, виграємо гранти чи просимо допомогу в депутатів. Щоб купити нові книжки, бо малеча приходить і питає: “А що цікавого є?”»
Часи, коли у бібліотеці треба було сидіти тихо-тихо, залишились у минулому. У Славутицькій дитячій бібліотеці сміх, шум і радісні голоси — це не виняток, а щосуботня традиція. І саме це створює атмосферу, де книжки оживають, а діти відчувають себе як вдома.
Тож якщо у вас вдома росте маленький «нечитака» або ж допитливий «чомучка», знайте: у Славутицькій дитячій бібліотеці йому завжди будуть раді. Адже тут книги — це не тільки знання, а й справжня пригода, яку хочеться розпочати просто зараз.
Не пропустіть наш відеосюжет про те, як у бібліотеці перетворюють читання на магію. Дивіться:
