Зміна церковного календаря додала святковому сезону інтриги: коли тепер святкувати Водохрещення — 6-го чи 19-го січня? Ми вирішили пройтися містом і дізнатися, як славутичани сприйняли ці зміни: чи готові вони прийняти нові традиції, чи залишаються вірними старим. І, звісно, найцікавіше — хто з них наважиться стрибнути в крижану ополонку, а хто обере затишний плед і гарячий чай.
Тепер ми вирішили дізнатися, як вони ставляться до нового календаря стосовно Водохреща. Та ще одне важливе питання: чи вірять містяни в цілющу силу води, яка, за повір’ям, стає особливою саме цього дня?
Тож, обрати нову дату, залишитися вірним старим звичаям чи просто вірити у силу освяченої води? Читайте далі, щоб дізнатися, чим живе місто!
«Ні, святкуємо старим способом»
«За новим? Ні, не будемо. Тільки 19-го. Пірнати? Ой, ні, я не пірнаю!»
Це перша пані, яка одразу дала зрозуміти, що жодних змін у житті їй не треба. І правда, навіщо щось вигадувати, коли 19 січня – така звична дата? Що ж, інколи старі звички – найміцніші. І з цим не посперечаєшся.
«А я ніколи й не відзначала…»
«Я зазвичай не святкую Водохрещення. Ні 6-го, ні 19-го»
Дівчина не приховує, що в неї Водохреще ніяких особливих емоцій не викликає. Пірнати теж не збирається. Що ж, буває й таке. Можливо, вона любитель заварити собі гарячого чаю і спостерігати за «відчайдухами» з берега. Хтозна, може, у цьому теж своя краса?
«Святкуємо, але коли саме – ще не знаю»
«Водохрещення? Напевно, буду. По якому календарю? Та не знаю… 6-го? Ну гаразд. А пірнати – точно ні!»
Наступний респондент пірнати в крижану воду все ж не наважується, натомість в цілющу силу води трохи вірить. Каже, що змалку вчить дітей загартовуватися, бо «Бог створив у нас імунітет, треба його підтримувати». Що ж, може, згодом і сам приєднається до купальників?
«Пірнати? Ой, ні, я пас!»
Хтось, щойно чуючи про купання в ополонці, одразу відповідає:
«Ніколи не пірнала і не планую!»
Проте, в цілющу силу води, опитувана все ж таки вірить, наголошуючи, що традиції святкування мають свою особливу енергетику, незалежно від того, чи це занурення в ополонку, чи просто кілька крапель освяченої води вдома.
«Та я два рази святкувати буду, чого ж ні?»
«Ми, старші люди, нам важко перейти одразу, але 6-го відзначимо, а потім 19-го. Хто нам заборонить?»
Оце підхід! Міська пані зізнається, що весь новий календар її трохи бентежить, але, як бачите, вирішила нічого не ускладнювати й просто дотримуватися «подвійної традиції» – зберегти й нове, й старе. Зрештою, два свята завжди краще, ніж одне.
«А я спробую і 6-го, і 19-го: чим більше свята, тим краще!»
«Святкуватиму 6-го, а потім ще раз з друзями 19-го. Та чому б не поєднати?»
Чоловік додає, що зміна дати святкування для нього не є проблемою: головне – можливість зібратися з друзями, весело провести час і відчути себе частиною великого свята. Що ж до занурення в крижану воду, охоче розповідає, що пірнає щороку і з задоволенням!
«Я завжди пірнаю. Якщо немає водойми, то з баньки в ополонку. Це вже ритуал!»
Ось він, справжній фанат зимового моржування! Каже, що вірить у цілющу силу води, тож кожного свята занурюється. Для нього це не просто традиція, а своєрідний виклик самому собі й спосіб зміцнити здоров’я.
«19-го – і край»
«Я вік свій прожила зі старим календарем, то що ж тепер? Буду 19-го, бо я – консерватор!»
Респонденти старшого віку виявилися найбільш відданими саме 19-му числу. Причина проста: так вони звикли, і тепер важко підлаштовуватися під нову дату. Утім, більшість із них дуже спокійно сприймає те, що багато хто вже переходить на 6 січня. Хтось же навіть каже, що незабаром, можливо, і сам «перебудується» – лиш «треба трохи часу».
«19-го, але зміни – це нормально»
Одна з опитаних розповіла, що святкуватиме 19-го січня, як звикли в її родині, але до зміни дати ставиться спокійно. Водночас вона зізналася, що не планує пірнати в ополонку і раніше цього ніколи не робила. На питання про цілющу силу води відповіла з легкою іронією, цитуючи Раневську:
«Цим не очистиш душу».
Її погляд на свято — це поєднання збереження традицій і спокійного прийняття змін, без зайвого драматизму.
А що маємо в підсумку?
Наше опитування показало: Славутич тепер ніби роздвоївся, адже одні слідують новому календарю (6 січня), інші залишаються при старому (19 січня), а є й ті, хто взагалі не поспішає занурюватися в крижану воду. При цьому всі дружно погоджуються, що вода на Водохреще цілюща, незалежно від дати. Для когось це просто добра традиція, для когось – важливе релігійне свято, а для когось – спосіб загартовуватися.
І знаєте, це чудово, що ми маємо стільки варіантів. Головне – залишайтеся здоровими й пам’ятайте: вода не лише освіжає, а й загартовує дух (і нерви, якщо пірнати в мороз!).
Зі святом вас, дорогі славутичани! Нехай у ваших домівках завжди панує затишок, мир і злагода, а Водохреще – чи 6-го, чи 19-го – принесе лише добрі емоції, міцне здоров’я та натхнення на весь рік!
