Собаки, які живуть поблизу Чорнобильської атомної електростанції, демонструють унікальні генетичні особливості, що стали результатом швидкої еволюції після катастрофи 1986 року.
Про це йдеться в дослідженні, опублікованому IFLScience.
Вчені проаналізували зразки крові собак, які мешкають у зоні відчуження, а також у прилеглих районах. З’ясувалося, що ті, хто жив ближче до місця аварії, мають генетичні відмінності, які не спостерігаються у собак з інших регіонів світу. Це дозволяє ідентифікувати їхні популяції лише за профілем ДНК.
«Найбільш вражаючим у цьому дослідженні є те, що ми змогли визначити популяції собак, які живуть у тіні реактора, лише за їхнім генетичним профілем», — зазначила Елейн Острандер, генетик з Національного інституту досліджень геному людини при Національному інституті охорони здоров'я США.
Дослідники також вивчили вплив радіації на інших тварин зони відчуження. Наприклад, у вовків, які мешкають у цьому регіоні, виявили захист від раку, а у деревних жаб — значно темніше забарвлення, що, ймовірно, допомагає зменшити вплив радіації завдяки підвищеному рівню меланіну.
Науковці зазначають, що точний вплив генетичних змін на здоров’я чорнобильських собак залишається незрозумілим. Однак дослідження припускають, що мутації, викликані радіацією, могли сприяти пристосуванню тварин до нового середовища, або ж ті, хто не зміг впоратися з впливом радіації, просто вимирали, залишаючи найкраще адаптованих представників виду.
У 2022 році дослідження водяних бліх у Чорнобильській зоні показало, що рівень їхньої генетичної різноманітності вищий у водоймах із більшим рівнем радіації, що вказує на роль мутацій у швидкій адаптації.
«Собаки Чорнобиля демонструють напрочуд швидкі еволюційні процеси, які можуть відбуватися в популяціях під впливом змін у середовищі. Це лише початок розкриття генетичних та еволюційних загадок цих тварин», — підсумували вчені.
