Славутич — місто, яке, за своєю географічною природою, народилося у лісі. І сьогодні тут можна знайти справжні лісові куточки з деревами, характерними для українського Полісся. Погода вересня дивує: шкала термометра за вікном не бажає перетнути нульову позначку навіть уночі, а в середині дня легко долає 20 градусів зі знаком плюс.
Більшість вересневих ранків починається з туману. Казкові краєвиди, перші промені сонця створюють світлові доріжки, що нагадують крила великого птаха. Перші мешканці з'являються на вулицях рідного міста. Ранковий вітерець приносить свіжість, а в безмежному блакитному небі з'являються перші птахи. Ранок вступає у свої права, туман потроху тане під проміннями ранкового сонця, а на вулицях усе більше з'являються школярі та ліцеїсти, котрі завдяки нашим воїнам мають можливість навчатися, відпочивати та займатися улюбленими справами.
Воїнам, котрі віддали своє життя, захищаючи свободу і незалежність України, хто сьогодні на фронті захищає Батьківщину від шаленого ворога. Тільки у нашому маленькому, але незламному, Славутичі 72 портрети на Алеї Героїв...
Вічна пам'ять Воїнам. Слава Україні! Слава Героям!
Нагадаємо, що 20 вересня, на стадіоні Славутицького ЗЗСО №1 відбувся яскравий та важливий захід – колі: Пробіг за мир в Україні " "Єдині вбіг за мир в Україні". У цьому заході взяли участь учні, вчителі та батьки, які зібралися разом, щоб своїми діями підтримати єдність та мир в Україні.
