26 березня ми всією країною відзначали День національної гвардії України, вшановуючи мужність і відданість наших захисників. Проте, не всі Захисники мали можливість почути привітання з цим важливим для українського народу святом.
103 нацгвардійці, які боронили Чорнобильську атомну електростанцію, вже третій рік перебувають у полоні, на чужій землі, далеко від домівок та рідних, у справжньому пеклі.
З кожним днем, який вони проводять у полоні, їхні страждання лише поглиблюються. Кожен новий день - це страх та небезпека, коли вони постійно знаходяться під загрозою нападу та психологічного тиску з боку ворожих сил. Про це не можна мовчати!
Ми поспілкувались з рідними військовополонених ЧАЕС та відчули, наскільки важлива підтримка та увага до їхньої складної ситуації. Надзвичайно мужні та сильні жінки, Вікторія та Наталія, членкині громадського об'єднання сімей військовополонених, розповіли нам про важливість розголосу та необхідність підтримки у цей важкий час.
Фото: Instagram freechornobyldefenders
Вікторія, брат якої вже повернувся з полону під час обміну 24 листопада 2022 року продовжує підтримувати громадське об'єднання родичів полонених, та виступає активною учасницею акцій та мітингів присвячених захисникам ЧАЕС.
Розкажіть, чому на вашу думку так важливо проводити акції та чи вважаєте ви, що це дійсно допомагає пришвидшити обміни?
- Важливо проводити акції для того, щоб суспільство не забувало про наших Героїв! Досі великий відсоток населення Славутича, не кажучи вже про інші міста, мовчать або не хочуть навіть згадувати за хлопців, а деякі вважають безглуздим акції та і взагалі все, що роблять рідні для повернення наших Захисників. Звісно, що акції не пришвидшать обмін, але й не дадуть владі забути за людей , завдяки яким вони ще живуть в України, можливо це для когось прозвучить жорстко, але воно так і є.
Як ви оцінюєте рівень уваги громадськості та ЗМІ до ситуації з полоненими ЧАЕС?
- Якщо говорити про ЗМІ Славутича та Чернігова, то уваги достатньо. Але якщо брати Київ, то там і не згадують про хлопців, хоча в 2022 році ми розміщували там білборди та ролики по ТЦ щодо ситуації на ЧАЕС, а саме полон наших рідних, але це "крапля в морі". На мою думку влада має активніше реагувати на дії рідних всіх полонених, а не окремих підрозділів, це стосується і ЗМІ.
Як ви вважаєте, чому інформація про полонених не залучає достатньої уваги суспільства та ЗМІ?
- Достатньої уваги немає, тому що влада так бажає. Ні в якому випадку це не дискредитація держави, але вони мають залучати суспільство та ЗМІ до цієї ситуації.
Які заходи, на вашу думку, можна було б вжити для підвищення обізнаності громадськості про ситуацію з полоненими?
- Більше говорити в телемарафоні про полон та всіх Захисників. У нас є велика допомога від різних ГО та спільнот. Зараз , наприклад, відбувається благодійна виставка "Крихкість" у місті Києві присвячена захисникам ЧАЕС і кожен може відвідати та відчути наш біль з середини.
Ваше слово до славутичан та громадськості
Шановна громадо, Ми рідні, просимо Вас активніше долучатися до підтримки наших Захисників та приймати участь в акціях, які частіше відбуваються у місті Славутич!
Також ми маємо сторінки у соціальних мережах, де розповсюджується багато інформації
Разом та до Кінця!
Фото: Instagram freechornobyldefenders
Наталія дружина військовополоненого в/ч 3041 оборонця ЧАЕС, чий чоловік досі знаходиться у ворожому полоні розповіла про важливість згуртованості та підтримки родичів військовополонених.
Розкажіть про себе та свого чоловіка, хто чекає його вдома?
- Я, викладач Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Чоловіка чекаємо всією родиною – батьки, дружина, син, всі рідні та друзі. Для нашої сім’ї ситуація, коли чоловік потрапив у полон, стала випробуванням, яке вимагає мужності, сили й витримки і відображає в собі складний мікс почуттів: від тривоги, невпевненості, хвилювання до надії й віри в те, що ми обов’язково будемо разом.
Як ви оцінюєте вплив тривалого полону на вашу родину та вас особисто? Які складнощі виникають у вашому щоденному житті через відсутність вашого рідного?
- Тривалість полону має значний вплив на родину та кожного з її членів. Чоловік, батько є головним джерелом підтримки в сім’ї. Його відсутність призводить до почуття самотності, відчуженості та невпевненості, особливо для дитини, тим паче сина. З потраплянням чоловіка в полон на мене перейшли всі справи від побутових, таких як ремонт автомобіля або газового котлу до фізично важких, всі, без виключення, обов'язки та відповідальність.
Довгий період очікування призводить до втоми і стресу для всієї родини. Невизначеність і страх перед майбутнім тільки підсилюються, змінюється звичність сімейного життя.
Як ви сприймаєте реакцію місцевого населення та чиновників на ситуацію з полоненими? Чи відчуваєте ви нестачу підтримки або інтересу з боку громадськості до питань полонених?
- Взагалі реакції населення на ситуацію з полоненими дуже індивідуальна і залежить від багатьох факторів, таких як культурні, соціальні, політичні та особисті вподобання. Більшість людей виражають своє співчуття, виявляють свою підтримку через слова або участь у благодійних акціях і я за це їм дуже вдячна.
Зазначу, що реакція населення формується і часто змінюється через висвітлення та оприлюднення проблеми полону. Місцеве населення знає, що є полон та полонені, знають загальну інформацію, але більшість не знать або не хочуть знати про ті жахи, тортури, знущання та катування, ту біль і страх, які переживають наші військові.
Я розумію, що кожна людина або сім’я загалом має право на свою думку, свої вчинки, свої вподобання, але і населення має розуміти, що їх спокій, можливість ходити на роботу, прогулюватись на вихідних з родиною залежить наразі від військових, які захищають і боронять нашу Україну.
Впливати на сприйняття ситуації, висвітлюючи різні аспекти полону ми можемо через мирні акції та медіа. На акціях ми ділимось інформацією, фотографіями, зверненнями та особистими історіями, привертаємо увагу громадськості, залучаємо підтримувати військовополонених вдячністю, добрим словом, згадкою в молитві.
Фото: Instagram freechornobyldefenders
Ваше слово до славутичан та громадськості
- Шановні Славучани, 31 березня відбудеться мирна акція на підтримку військовополонених нацгвардійців, оборонців Чорнобильської АЕС. Ми збираємось, щоб підтримати тих, хто втратив волю, чиї долі наразі пов’язані з найважчими випробуваннями. Вони втратили волю заради життя і здоров’я мільйонів людей, заради радіаційної безпеки в Україні. Вони втратили волю, але не втратили силу і мужність, честь і гідність, відвагу і патріотизм.
Ворожий полон… Скільки ж він несе жорстокості і знущань, мук і страждань катувань і голоду, очікування, хвилювання, сліз…
Нажаль у наших ворогів цей список нескінченний, але вони мають знати, що після кожного їх слова стоїть наше слово БОРОТЬБА.
Ми українці і ми вміємо боротися, боротися разом. Військові, лікарі, рятівники, волонтери і ми з вами теж боремось своєю зброєю.
Мирні акції говорять гучніше за будь які висловлювання. Мирні акції це відданість і підтримка військовополонених оборонців Чорнобильської АЕС у найважчі часи їх життя.
Витривалість оборонців Чорнобильської АЕС у полоні це віддзеркалення сили духу українського народу, незламності, волі та рішучості подолати всі труднощі. І ми маємо бути сильними, мужніми та витривалими.
РАЗОМ ПОДОЛАЄМО СКЛАДНІСТЬ НЕВОЛІ!
Отже, давайте разом підтримаємо сім’ї Захисників ЧАЕС та покажемо, що наші хлопці не залишаться забутими.
Ми закликаємо наших читачів долучитися до мирного мітингу, який відбудеться у Чернігові 31 березня з метою привернення уваги до повернення наших хлопців додому.
