Давні традиції: свято, на яке бешкетували та ворожили

Свято на честь одного з дванадцяти апостолів Христа - День Андрія Первозванного, відзначають 30 листопада. Хоч апостол Андрій є християнським святим, однак народні традиції святкування мають дохристиянський характер: заклинання, ворожіння на майбутнє.
У народному календарі Андрія – одне з перших свят зимового циклу. У давні часи цей день називався "Калита". Свято вважалося парубоцьким, тому в ніч проти Андрія хлопцям дозволяли бешкетувати.
Молодь збиралася на вечорниці, де головною грою вечора була калита. Саме таку назву мав обрядовий корж, який готувався з білого борошна. Тісто дівчата місили по черзі: від старшої до молодшої. Корж був солодким, з медом, маком, горіхами, родзинками або сухими вишнями. Посередині він мав дірку, через яку протягували стрічку. Потім калиту високо підвішували посередині хати. Хлопці, підстрибуючи, намагалися дістати коржа зубами та відкусити шматок.
Дівчата ж цього вечора ворожили на долю – чи вийдуть заміж та хто ж буде судженим. Один із найпопулярніших способів поворожити: надвечір вийти на вулицю і запитати ім'я першого зустрічного - так зватимуть чоловіка.
Старші люди цього дня слухали воду: підходили до криниці або водойми і прислухалися до шуму води. Якщо було тихо, то взимку не чекали сильних хуртовин і холодів, а якщо чувся шум або щось на кшталт стогонів - до великих морозів і хуртовин. Також вважали, якщо до Андрія не випаде сніг, то вся зима буде теплою і малосніжною.

Людмила ПІДЛІСНА
Краєзнавчий музей Славутича та Чорнобильської АЕС