11 Листопада 2023
1056
Культура - це те, що формує народ як націю, культура під час війни – це така сама зброя, як і фізична.
Упродовж тижня славутицькі заклади культури – Дитяча школа мистецтв, Краєзнавчий музей, Кіноконцертний комплекс – показували свої презентаційні програми. У п’ятницю люди, які оберігають нашу культурну самобутність, примножують мистецькі традиції та роблять світ кращим, зібралися в Загальноміському бібліотечно-інформаційному центрі.
Бібліотека приймала гостей у залі, яка останнім часом стала традиційним місцем зустрічі учасників проєкту «Славутицькі історії». Саме тут експонується оновлена виставка документально-жанрових світлин фотохудожника Вадима Івкіна. Вона називається «Культура має значення» і присвячена Дню працівників культури та майстрів народного мистецтва. На світлинах – люди та події з культурно-мистецького життя Славутича. Гості пригадують як недавні, так і вже забуті моменти життя, ще безтурботного, довоєнного, дивляться на себе й колег часом під зовсім несподіваним ракурсом. А на екрані демонструються фото з концертів, вистав і виставок, презентацій та екскурсій, які відбувалися в славутицьких закладах культури.
Ведуча заходу Олександра Латишева – журналістка й редакторка, яка за правом може назвати День працівників культури і своїм святом. Вона грала в театрі-студії «Пілігрими», організувала й провела безліч культурно-масових програм, є модераторкою усіх заходів у рамках проєкту «Славутич - це МИ», ініційованого Славутицькою бібліотекою, відділом культури та Громадською радою з розвитку міста.
Найперше запитання: «Як змінилася діяльність славутицьких закладів культури в ці непрості часи, що їх нині переживає Україна?». Звісно, що адресувалося воно Ніні Баришевській, начальниці Відділу культури, національностей та релігій. Змінився час, але не змінилися люди, які залишаються такими ж добрими, щирими, творчими. Вони працюють з подвійною силою, бо розуміють об’єднавчу енергію культури. З кожним колективом, з кожним керівником знайдено найкращу форму комунікації. Ми розуміємо одне одного, підтримуємо, допомагаємо. Культура в Славутичі – це те, що нас об'єднує, що робить наш світ різноманітним і багатогранним.
Кіноконцетртний комплекс завжди був центром культурних подій нашого міста. І хоч воєнний стан обмежує роботу організаторів і змушує адаптуватися, у ККК і тепер відбувається дуже багато заходів. Як працюється в цих умовах? Лариса Маслій відповідає: «Культуру творять люди. ККК – це передусім люди, вони всі різні, але всі такі класні». На наші ініціативи відгукується кожен заклад культури, нам ніхто не відмовляє в допомозі. Ми активно працюємо, як і раніше, змінилися лише акценти й формати: кожен наш захід – на підтримку ЗСУ.
Почуття прекрасного формується з дитинства. Залученням молодого покоління до культурної спадщини народу опікується Дитяча школа мистецтв. Директорка цього мистецького закладу Тетяна Варицька розповіла, що люди, як діти, так і дорослі, скучили за концертами. Мистецтво може полегшувати пережити те, що з нами відбувається. Школа мистецтв працює і буде працювати, вона потрібна нашому унікальному місту, в якому живе дуже багато талановитих людей. У школі усім раді, тут вас завжди чекають на концерти й виставки. І маленький анонс: у грудні в Школі мистецтв планується низка прекрасних концертів.
Про дитяче дозвілля в Славутичі ведуча запитувала в Ольги Мельник – психологині, організаторки розважальних заходів. Як вдається збирати великі аудиторії, коли інформувати про події заздалегідь не можна? У пригоді стає широке коло друзів, та постійних відвідувачів, а також «сарафанне радіо». Ольга вдячна за допомогу під час проведення благодійних заходів (зібрані кошти ідуть на ЗСУ) - меру Юрію Фомічеву, Славутицькій міській раді та.багатьом людям та організаціям, зокрема поліції, медикам, пожежній частині, відділу культури та працівникам Кіноконцертному комплексу, на чолі з Ларисою Маслій. Не можна не погодитися зі словами Ольги: «Коли діти радіють – радіє уся громада».
Знаємо, що без минулого немає майбутнього. У кожному експонаті чи музейному заході ми бачимо нитку, яка з'єднує нас із тим минулим і формує майбутнє. Відроджувати, зберігати історію, примножувати традиції – це завдання музею.
Про створення Краєзнавчого музею м.Славутич і Чорнобильської АЕС, його роботу, формування музейного фонду розповідав Євген Алімов, директор цього закладу. Він пригадав, як завжди щиро радів, коли вдавалося роздобути для музею нові цікаві предмети. А Ніна Григорівна додала, що пан Євген нещодавно подарував музею власну колекцію українських ювілейних монет.
У 1989 – 1990 роках керівником відділу культури міста був Олександр Демидов (нині – директор міського телебачення). Його найяскравіше враження тих часів – святкування першого Дня народження міста Славутича. Найбільша складність у роботі, уже із сучасного погляду, це те, що не було тоді мобільних телефонів.
Розповів декілька цікавих історій (вони заслуговують на окрему публікацію) про організацію концертів популярних співаків. Ніна Григорівна теж пригадала кілька курйозних ситуацій, пов’язаних із проведенням святкових і концертних заходів. Слід нагадати, що в 90-х роках минулого століття наше місто жило бурхливим концертним і фестивальним життям. Як писали тоді ЗМІ, головний пісенний майданчик країни перемістився саме до Славутича.
Працівникам культури, а також коханню, присвятила свої вірші славутицька поетеса Любов Василевська, вона й сама 50 років життя віддала культурній діяльності.
А Ліля Хайрулліна говорила про клуби поціновувачів літератури, музики та живопису, що працюють при ЗБІЦ. Наприкінці прочитала вірш, який написала її мама напередодні війни – він про одвічні людські цінності, і дуже-дуже щемливий.
До мережі Славутицької бібліотечної системи входить Загальноміський бібліотечно-інформаційний центр, Бібліотечно-інформаційний центр для дітей та юнацтва та Бібліотека при міській лікарні, яку Олександра Латишева правдиво назвала «Аптекою для душі».
Директорка ЗБІЦ Наталія Портна подякувала за роботу всім колегам, а завідувачці Відділу культури особлива вдячність за те, що «змусила креативити» - тепер бібліотека є живим організмом, який постійно рухається, розвивається, активно віднаходить щось нове. Також слова вдячності Ларисі Маслій, за безцінний подарунок бібліотеці – добірку раритетних книг класиків української літератури видання початку ХХ століття.
Від громадської ради Славутича привітав працівників культури Олександр Забірченко, ветеран ЧАЕС, представник династії енергетиків України, активний славутичанин.
Тішили гостей своїми виступали творчі колективи: «Співоча душа», «Забава», «Добрий настрій», Центр німецької культури «Hoffnung» та Христина Коріш.
Тетяна Бакри-Ніхельман, художній керівник театрального колективу, який є майже ровесником Славутича, і в цей непростий час також виборює нагороди на міжнародних конкурсах переконана: «Навіть усміхаючись і обнімаючи один одного ми наближаємо перемогу».
«Музика рідного дому» - саме ця після прозвучала на завершення зустрічі. Працівники культури, як і всі славутичани, безмежно вдячні тим, хто боронить наш дім, наше місто, нашу Україну. А культурний фронт вони тримають надійно.
Людмила ПІДЛІСНА
Відео: Ольга МЕЛЬНИК
Фото: Вікторія ВОРОБЙОВА та зі сторінки Юрія Фомічева
