Коли починаю панікувати завжди згадую фразу чоловіка: «Ти мій тил!». І розумію, що тил повинен бути надійним. - Юлія Шубіна, дружина славутицького захисника.
Звичайні жінки стають героїнями, чекаючи на своїх чоловіків з війни. Ми поспілкувались з Юлією Шубіною, дружиною славутицького захисника, Євгена Шубіна, про страхи, надії та благодійні ініціативи, які допомогають підтримати наших воїнів під час важких часів.
Інтерв'ю дозволяє зрозуміти, які виклики стоять перед дружинами воїнів, як важко чекати чоловіка з війни і не зійти з розуму, підтримуючи свого чоловіка.
"Коли починаю панікувати завжди згадую фразу чоловіка: «Ти мій тил!». І розумію, що тил повинен бути надійним."
Яким для вас і вашої родини був перший день війни? Що врізалося в пам'ять?
Світ перевернувся. Нам зателефонував наш знайомий, який на той час знаходився на ЧАЄС і сказав фразу, яка назавжди засіла в голові: «Вони наступають з усіх сторін»… і зв'язок обірвався. І час розділився на До і Після. Далі була паніка, розгубленість і абсолютне неприйняття, що війна дійсно почалась.
Ваш чоловік пішов добровольцем на початку повномасштабного вторгнення. Як ви відреагували на його рішення?
24 лютого він пішов до військкомату, це було його рішення. Воно кардинально різнилося з моїм, але мені довелось прийняти його.
Як ви розмовляєте з донькою та сином про те, що їх тато зараз захищає Україну?
Діти хоча і маленькі, але вже добре розуміють що таке війна і яке горе вона несе людям. Розуміють, що татко кожного дня ризикує своїм життям заради їх мирного та спокійного майбутнього.
Фото з особистого архіву Юлії та Євгена Шубіних
Як ви відчуваєте власний психологічний стан, коли ваш чоловік перебуває на війні?
Цей стан описати важко. Всі думки про нього. Особливо важко вночі, коли ти маєш змогу спати в теплому ліжку, а він в цей час мерзне в холодному окопі під обстрілами. Сльози на очах, але намагаєшся зібратися та запевнити себе в тому, що все буде добре.
Чи маєте ви стратегії або методи самозаспокоєння, які допомагають вам подолати стрес та тривожність?
Так, коли починаю панікувати завжди згадую фразу чоловіка: «Ти мій тил!». І розумію, що тил повинен бути надійним.
Які питання від знайомих вас найбільше дратують, коли запитують про вашого чоловіка?
Питання задають одне. Як у Жені справи? Я розумію, що це нормальне питання, але в голові одразу, як можуть бути справи у людини, яка знаходиться в зоні бойових дій і кожного дня бачить кров та смерть, яка вже майже 2 роки не бачить родину? Але просто відповідаєш - нормально.
Фото з особистого архіву Юлії та Євгена Шубіних
Що б ви хотіли сказати іншим дружинам, які чекають своїх чоловіків з війни?
Не втрачати віри та любити. Підтримувати своїх чоловіків. Кожен військовий повинен бути впевнений, що дома його чекають кожної секунди.
Ви постійно допомагаєте своєму чоловікові, збираючи кошти для їх військових потреб. Хто допомагає вам з цим?
Кошти збираємо не тільки для чоловіка, за весь час було багато зборів в яких я приймала участь. Я з дітками робимо пряники та льодяники, наші друзі підприємці допомагають нам їх реалізовувати (Кав*ярня на майдані, Walkin сup,COFFEE_NOOK, Старий Таллінн, іБАР, Forest, Швидка панда, перукарня Кокетка).
Ми постійно продаємо квіти, в мене вже є багато нових знайомих панянок які вирощують їх мені.
В кожному зборі великий вклад та підтримку дає колектив в якому я працюю ТОВ ВКФ «Політара». Це люди які надихають та з якими хочеться робити все більше добрих справ.
Яку суму ви вже зібрали загалом, за весь час війни?
Точної суми сказати не можу, за весь час було багато зборів для різних військових, але це точно більше 500 000 грн.
[GALLERY-85]
Фото з особистого архіву Юлії та Євгена Шубіних
Як можна долучитись до збору та допомогти вам?
Найбільшою допомогою є донати. Якщо військові просять, то це реально їм необхідно.
Іноді буває дуже прикро, коли ти плануєш благодійний захід, а в ньому бере учать маленька кількість людей. Одразу починаєш думати, що це потрібно тільки тобі, що війна тільки для тих у кого рідні на війні, а в інших війна вже закінчилась.
Ми щиро вдячні Юлії за її відверте інтерв'ю. Ця історія надихає нас та нагадує, що наші воїни завжди потребують нашої підтримки.
Наразі Юлія активно збирає кошти для 110-ої ОМБр, в якій служить її чоловік, Євген. Головною метою є придбання гвинтівок для бригади. Планується зібрати 400 000 гривень, і зараз вдалося зібрати вже 255 тисяч! Ви можете долучитися до цього благодійного збору за цим посиланням.
Також ви можете допомогти, придбавши квіти через сторінку Юлії Шубіної, перехід на яку ви знайдете за цим посиланням.
Приєднуйтеся до ініціативи та допомагайте нашим захисникам, які ризикують своїми життями заради нашого миру і безпеки.
Записала: Торчишник Рая