У війни своя мова

«Орки» – це типово

Після початку війни, особливо коли у Чернігові розривалися снаряди, та потім, дізнавшись, які звірства творили російські окупанти не тільки у Бучі, але й в нас, на Чернігівщині, називати росіян просто «росіянами» часто язик не повертався, тому для цього шукали інші, більш відповідні до емоційного стану, терміни:

-Я – виключення, адже за військовими справами слідкую, як мінімум, з 1998-го року. А за цією війною – з 2014-го року, - підкреслює військовий експерт Михайло Жирохов. – Після осади Чернігова у багатьох цивільних, «зайшли» у мову слова «плюс», «мінус», як позначення «входу» та «виходу» артилерії. Але пройшла оборона й ці терміни вже мало використовуються. Те що використовують ЗМІ, наприклад, «бавовна», я не чув на вулиці або у тролейбусі – це більше використовується у соціальних мережах. Не знаю, які б військові терміни могли б на постійній основі увійти до лексикону. Багато хто говорить «орки», багато хто говорить «рашисти», «русня», «рашики» – для того, щоб зрозуміти проти кого ми воюємо. Оце ввійшло у повсякдення. А військові терміни не мають такого розповсюдження, як це було, наприклад, за часів Другої світової.

Причому зневажливе прізвисько для солдат окупаційних військ є типовим для військових конфліктів. Можна згадати, що тих же німців під час Другої світової зневажливо називали «фріцами»:

-Позначення ворога на кшталт «рашисти», «орки» є типовим для військових конфліктів. Тому що у свідомості потрібно відрізняти свій/чужий. Наприклад, американці – «янки»,під час війни у Югославії майже у кожного була якась назва. Це виходило з військової термінології, а потім йшло «до народу». Не вважаю, що це правильно, але так було, - каже Михайло Жирохов.

Сленг перетворюється на звичну мову

Поки хтось, будемо відверті, намагається забути жахи війни, інші живуть війною. Й мова не тільки про тих, хто взяв зброю до рук та пішов до ЗСУ, адже українській армії допомагає не менша армія волонтерів:

-Всі слова які ми вживаємо, були свого часу неологізмами (неологізм – це новостворений термін, авторське слово або фраза, що перебуває в процесі входження в загальне використання і ще не включена до та загальновживаної мови, - прим.). Кожне нове явище, яке виникає, вимагає свого означення. З часів Революції Гідності, російської військової агресії 2014 р., у лексиконі українців з'являлися все нові й нові слова, що окреслювали нові явища революції, російської військової агресії. Особливо цей процес поширився з початком російської широкомасштабної агресії. З цього часу військовий жаргон можна почути з вуст журналістів, політиків. Війна поруч, про неї важко забути. Неможливо викреслити з пам'яті злочини, що чинили «чмоні» та «орки», чи про «прильоти» та «коптери», що й зараз атакують Чернігівщину. І всім зрозуміло куди вслід за кораблем мають піти Пуйло та Бульбофюрер, - зазначає чернігівський волонтер Олександр Ясенчук. -А, якщо серйозно, використання військового жаргону серед волонтерів явище досить широке, це як професійний сленг – чим більше працюєш, тим більше його використовуєш. З часом починаєш його вживати і серед рідних, він тебе супроводжує навіть вдома. Але, загалом, це окремі слова, не більше 30-50 і вони занадто специфічні. Закінчиться війна і переважна більшість цих слів, лишиться в дослідженнях соціолінгвістів.

Слово філолога

Філологиня Леся Дайнеко також помітила нові назві, які українці підібрали не тільки для російських окупантів, а й для всієї Росії:

-Звичайно, що після 24 лютого 2022 року мова українців змінилася. У своєму буденному вжитку ми усі стали використовувати назви військової техніки (танки, БТР, безпілотники, дрони, Гради, дрони-камікадзе, Байрактари), екіпірування (бронежилети, каски, рації), зброї та набоїв (автомати, гранатомети, міни, Джавеліни, бомби, ракети і т.д.). Особливо, під час активних бойових дій, люди користувалися словосполученнями «від нас» (вихід) та «по нас» (приліт), що означали рух снарядів, - відмічає пані Дайнеко. - Ще українці дали нову назву нації – «рашисти», «русня», «орки» та нову назву країні – «Мордор», «Оркостан». З'явилися і слова, що змінили своє пряме значення: «бавовна» – раптові вибухи; «мопеди» – іранські дрони «Шахед»; «пташки» – різні літальні апарати.

Також, крім окремих слів, в повсякденному вжитку українців з’явилися цілі фрази, які також «принесла» війна:

-Є таке прислів'я: «Народ скаже, як зав'яже». Воно пояснює популярність уже крилатих висловів українців, наприклад, «Руський воєнний корабль іди на...»: хоча він і містить нецензурну лексику, але в повній мірі розкриває відношення наших людей до сусідньої держави. Чи «Доброго вечора, ми з України!»: хоча у ньому граматично неправильна форма вітання – «Доброго вечора!», а не «Добрий вечір!»,але вони стали відомими та пізнаваними у світі, своєрідним брендом, - каже Леся Дайнеко. – Отже, можна стверджувати, що в Україні з'явилася нова мова війни. Хоча не всі носії мови з різних регіонів використовують нові слова у побуті, адже активні бойові дії були не скрізь. Але це вже зовсім інша історія.

Й в якості бонусу додаємо невеличкий словничок нової мови, яку приніс нам цей складний 2022-й рік. Мови, носії якої – українці, приведуть нас до перемоги над Росією.