Цього дня, 14 квітня 1972 року, новозбудований населений пункт енергетиків отримав свою назву - селище Прип'ять
Цього дня, 14 квітня 1972 року, новозбудований населений пункт енергетиків отримав свою назву - селище Прип'ять
Про це повідомляє Краєзнавчий музей Славутича і Чорнобильської АЕС.
14 квітня 1972 року новозбудованому населеному пункту Чорнобильського району присвоєне найменування (взято на облік адміністративно-територіального поділу) — селище Прип'ять.
24 квітня 1972 року селищу надано статус смт, а 20 жовтня 1980 року віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.
Головним приводом для заснування міста стало будівництво однієї з найбільших в Європі атомних електростанцій — Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС).
Місто розташоване на півночі Київської області, приблизно за 180 км від Києва, на березі річки Прип'ять, за 2 км від Чорнобильської АЕС. Поруч з містом на станції Янів діє пункт контролю на кордоні з Білоруссю Янів — Йолча.
Чисельність населення за станом на листопад 1985 року — 47 500 осіб.
Для будівництва селища для працівників Чорнобильської АЕС розглядалися кілька майданчиків, переважно Чорнобильський район, місцевості на північ і південь від села Копачі, район на захід від залізничної станції Янів. Зрештою для будівництва було обрано ділянку за 3,5 км на північний захід від атомної електростанції на правому березі річки Прип'ять, притоки Дніпра, після чого нове місто отримало її назву.
Прип'ять на сході межувала з селом Семиходи, річкою Прип'ять і лісовим масивом, на півдні — залізницею Овруч — Чернігів та селом Янів. На заході міста кордони обмежувалося автомобільною дорогою Чорнобиль — Полісся, на півночі — територією, покритою дрібноліссям. Це низинна, переважно лісиста і болотиста місцевість, відома як Полісся. Висота більшої частини території, на якій побудовано місто, становить 110—115 метрів, за винятком південно-східної частини, де висота становить 118—120 метрів. Місцевість рівнинна з невеликим нахилом у бік річки та її приток.
Рішення про евакуацію населення було прийнято лише за понад добу після аварії на ЧАЕС, уранці 27 квітня 1986 року. На той момент рівень радіації в місті за повідомленням УКДБ УРСР становив 4-14 мкР/сек.
О 13:10 по радіо було оголошено про збір всіх жителів біля своїх під'їздів протягом години.
Одразу після евакуації були розгорнуті заходи з дезактивації радіаційного забруднення міста. Їх проводили спеціальні загони, які на пожежних та поливальних машинах відмивали громадські об'єкти від радіоактивного пилу, зрізали заражений ґрунт і вивозили речі містян в спеціальні могильники. Однак, незважаючи на проведені роботи, місто залишалось забрудненим]. Тому вже 1987 року за 40 кілометрів від ЧАЕС для евакуйованих жителів почали будівництво міста Славутича. Частина жителів отримали квартири в Києві та інших містах України.
Попри тотальний контроль з боку правоохоронних органів, місто почали атакувати мародери, які вивозили метал, побутову техніку, меблі тощо.Наразі унаслідок мародерства та робіт, проведених ліквідаторами аварії, житловий фонд у Прип'яті розтрощений, у квартирах залишилася здебільшого крупногабаритна техніка, яку було незручно виносити з приміщень.
У 1990-х роках в місті вахтовим методом проживало кілька тисяч чоловік, близько 600 міліціонерів охороняли його територію.
До початку 2000-х років у Прип'ять продовжували подавати електрику і газ, водопостачання забезпечували десятки артезіанських свердловин. Тут знаходилось Управління дозиметричного контролю, у будинках облаштували гуртожитки для ліквідаторів, працювали міліція, пожежна частина, медпункт та басейн. Однак, після зупинки енергоблоку наприкінці 2000 року усі підприємства були закриті.
На сьогодні, у місті функціюють три об'єкти: спецпральня «Комплекс», гаражі «Чорнобильсервіс» та насосна станція, що качає артезіанську воду і подає її на ЧАЕС.
У серпні 2019 року Національна гвардія України підтвердила, що періодично проводить у Прип'яті військові навчання «бій у місті».
24 лютого 2022 року в ході російського вторгнення в Україну Чорнобильську АЕС захопили російські війська.
Чорнобиль понад місяць перебував під окупацією російських військ. Прикро вражають обсяги завданих ушкоджень та наслідки від перебування окупантів, виявлених після можливості доступу до звільнених територій.
Нажаль, всі плани, які хотілось здійснити у розвитку туристичного напрямку у Чорнобильській зоні, через вторгнення і агресію РФ, поки відкладаються на не визначений термін.