Водохреще Христове одне з найбільших християнських свят, під час якого відбувається освячення води у водоймищах. Для багатьох це також стало традицією зануритися на свято в ополонку.
У Православній Українській Церкві кажуть, що таке купання не має нічого спільного зі «змиванням» гріхів чи духовним очищенням, і жодного церковного припису щодо цього ніколи не було.
«Священники цього дня освячують води відкритих водойм не для того, щоби в ній купатися. Адже після дійства вона стає святинею. Саме як до святині – шанобливо, з повагою і благоговінням, ми маємо ставитися до води, освяченої на Богоявлення», - кажуть в ПЦУ
Але традиція залишається традицією для багатьох людей. Саме через масовість цієї події, місцевою владою Славутича уже вкотре організовуються усі відповідні заходи для безпечного купання на воді під час свята Водохреща. Заздалегідь вирубується на льоду ополонка, у вигляді хреста. Установлюються зручні підходи. Поряд облаштовується намет з підігрівом. Для надання допомоги у разі надзвичайної ситуації, організовується чергування медиків екстренної допомоги, рятувальників та поліції. Також за традицією уже в котре всі умови для купання створюють на пляжі яхт-клубу «Білі крила». Оголошення про освячення води та транспортне сполучення розміщають у ЗМІ заздалегідь.
Що ж з приводу занурення у крижану воду на свято Водохрееща думають славутичани? І що відчувають ті, хто зробив це сьогодні? Для кого це модний тренд, а для кого щира віра?
Євгеній Теремецький, інженер з пожежної безпеки:
«До купання на Водохреще ставлюсь позитивно і всім раджу! Почалося все з того, що в 2004 році під час зимової рибалки провалився під лід. Як раз 19 січня! До автівки прийшлось іти 40 хвилин. Думав, що захворію, адже мороз був градусів 15, мінус! Але ні, все обійшлось. Відтоді так і почав купатися по мірі можливості кожного року. В цьому році не вийшло, дещо захворів, про дуже-дуже шкодую».
.jpg)
Валентина Нечай, рятувальниця 63-ДПРЧ:
« Багато років на Хрещення купалася в ополонці. У нас збиралася компанія охочих. Це було весело, і всім подобалось. Але з часом моє ставлення до цього змінилось. Коли мій чоловік був в АТО, я їздила до храмів і святинь, де спілкувалася зі священниками. Тоді почала звертати увагу, як саме відбуваються такі купання. Людина повинна занурюватися в воду з вірою! І до цього треба готуватися.Причеститися, ісповідатися, помолитися і вже потім купатися з вірою. Вже багато років не купаюся, не виходить належним чином підготуватися».
.jpg)
Вячеслав Почеп, депутат Славутицької міської ради, начальник управління капітального будівництва ЧМР:
«Купаюся на Водохреще уже років 20! На початку два роки купався щоранку у басейні під відкритим небом, незалежно від пори року. Десь років через два мені дали почитати статтю про шкоду від загартування. Фахова стаття. Там йшлося про те, якщо постійно займатись загартовуванням організму, то він перестає реагувати на подразники, зникає чутливість. Проблема залишається, а нервові закінчення перестають реагувати. Я порадився з людьми, які на цьому знаються, і отримав ствердну відповідь. А коли сам проаналізував, як на мене вплинуло «моржування», то зрозумів, що принцип бадьорості організму зберігається лише на початку. З часом він стає все коротшим. І через годину бадьорості тобі знову хочеться спати. Після того занурююсь в ополонку лише на Водохреще. Отримую великий заряд бадьорості і позитиву. Це такий збудник для організму, драйв! Мені дуже подобається, тому кожного року на Водохреще я пірнаю в ополонку».
Купатися на Водохреще в ополонці чи ні – це справа суто особиста. Але перш, ніж це робити, варто оцінити свій фізичний стан, порадитися з лікарем за потребою. І, звичайно, налаштуватися морально. Більше дізнатися про сам обряд, його історію і підготуватися до нього належно. Головне, щоб це рішення було правильним для вас! Зі святом!
Олександра Латишева.
