Хоча майбутній український режисер народився у Вірменії, його дитинство минуло у Славутичі. Тут він навчався у школі №2, протягом кількох скликань входив до складу Міської молодіжної Ради "Майбутнє Славутича", був заступником її керівника та навіть отримував титул «Джентльмена року». Коли прийшов час продовжити навчання, Давид зупинив свій вибір на Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого.
Після його закінчення ставив спектаклі на сценах театру юного глядача на Липках, Центру Сучасного Мистецтва «ДАХ», драматичного театру на Подолі та, зрештою, Національного театру імені Івана Франка, де працює донині.
Ще студентом поставив виставу "Буна" за п'єсою сучасної української драматургині Віри Маковій. Це історія про молоду дівчину та її бабцю (або «буну» румунською) із закинутого буковинського села. Дія вистави торкається низки актуальних тем: вічного конфлікту поколінь, депресивності української глибинки, феномену українського заробітчанства тощо.
Згодом режисер з успіхом поставив «Буну» на сцені експериментального театру "ДАХ" та академічного театру імені Франка. А вже цього року почав роботу і над її екранізацією. Зі своїм проєктом Давид Петросян брав участь у пітчингу Держкіно в категорії "ігровий повнометражний фільм-дебют" та виграв фінансування Українського Культурного Фонду.
С. Гоцуляк
