Місто Чорнобиль. Чи є життя серед радіації

В уявленні багатьох Чорнобиль – це і є атомна станція. Насправді – містечко з багатовіковою історією, в 30 кілометрах від ЧАЕС.Після Всеукраїнського перепису в 2001 році Чорнобиль, як і більш відома Прип'ять, віднесли до...

Архаїчний регіон боліт і лісів, де радянський агітпроп виявився безсилим перед вірою в домовиків, лісовиків і русалок. Земля, де змішалися традиції язичників, іудеїв і християн різних гілок. Полісся.

– З цього киплячого котла з'явився типовий поліщук, – розповідає супроводжуючий Андрій Панасенко. – У поліщуків величезна тяга до життя. Вони завжди на позитиві. Сильна прихильність до своєї землі – одна з головних причин, через яку в Чорнобильську зону поверталися самосели.

В уявленні багатьох Чорнобиль – це і є атомна станція. Насправді – містечко з багатовіковою історією, в 30 кілометрах від ЧАЕС.

Після Всеукраїнського перепису в 2001 році Чорнобиль, як і більш відома Прип'ять, віднесли до "міст без населення". Цей дивний статус колишнього райцентру своїм малопомітним існуванням оскаржують 68 осіб, які колись повернулися додому після евакуації.

У 1988 році у всій зоні відчуження було 1245 самоселів. У 2001-му – 487. Сьогодні всього 100, і більше половини з них живуть саме в Чорнобилі. Ці люди – немов останні духи, що зберігають таємниці Полісся.

Чорнобиль у 21 столітті перетворився на місто-гуртожиток, куди на чотириденну або двотижневу вахту їдуть близько 2 700 працівників зони.

Тут є клуб, кілька магазинчиків, пара їдалень, два готелі, кафе, банкомати, лікарня, "швидка", поліція, СБУ та МНС. Тут хороші дороги і немає світлофорів.

У чому секрет довгожителів зони відчуження? Як виглядають будинки, віддані людиною природі? Чи є в місті дикі тварини? І що тримає в зоні її рідкісних мешканців? Репортаж УП з Чорнобиля.



Напередодні 35-ї річниці аварії на ЧАЕС маляр-штукатур Альона Мила наводить марафет у чорнобильському будинку культури.

На значущість одноповерхової будівлі на перетині вулиць Радянська та Карла Маркса вказують тільки двосхилий дах над входом і чотири колони в непереконливому псевдоантичному стилі.