6 вересня у Славутичі відбулася виставка Ольги Дрозд "LA NOSTRA SORELLA MARIA". О 17.00 годині у Краєзнавчому музеї зібралися охочі аби подивитися на фото - прикраси з колекції пані Марії. Ця ж виставка експонувалася у Києві, але у рамках "Сюрреалізм у просторі постмодернізму у Славутичі", фото презентувала і у нашому місті...
6 вересня у Славутичі відбулася виставка Ольги Дрозд "LA NOSTRA SORELLA MARIA". О 17.00 годині у Краєзнавчому музеї зібралися охочі аби подивитися на фото - прикраси з колекції пані Марії. Ця ж виставка експонувалася у Києві, але у рамках "Сюрреалізм у просторі постмодернізму у Славутичі", фото презентувала і у нашому місті...
6 вересня у Славутичі відбулася виставка Ольги Дрозд "LA NOSTRA SORELLA MARIA". О 17.00 годині у Краєзнавчому музеї зібралися охочі аби подивитися на фото - прикраси з колекції пані Марії. Ця ж виставка експонувалася у Києві, але у рамках "Сюрреалізм у просторі постмодернізму у Славутичі", фото презентувала і у нашому місті.
У день відкриття авторка розповіла славутчанам, що на меті було не розповісти історію свого життя, а спробувати вибудувати діалог з глядачем та, за допомогою фото запропонувати бути більш уважнішим, чуйними один до одного. - Ці перевернуті брошки, як метафора того, що ми не можемо розпізнати справжні емоції людей, особливо, коли це чийсь душевний біль. Так влаштовано наше суспільство: ми дистанціюємося від чужих трагедій, тому що не готові зустрітися з ними, або просто не навчені істинного співчуття, - пояснила Ольга Дрозд. Ольга присвятила проєкт своїй матері - Марії Торянській. Ольга розповіла, що серед цих прикрас є одна, яка належала не мамі, а їй. Досі ніхто не знав, яка ж саме це брошка, проте учасники славутицької презентації зажадали неодмінно розкрити секрет – стали висловлювати свої здогадки. Так спонтанно й виник конкурс, переможниці якого авторка фотопроєкту пообіцяла подарувати свою брошку.
- Людині доводиться відвертатися від справжнього себе, і, щоб залишатися прийнятим суспільством, одягати маску добробуту. "Щастя у всіх однакове, кожна людина нещасний по-своєму" - мав рацію Л.Толстой. Тому, щастя — це причина, а нещастя — історія. Розпізнати цю історію в тих, кого зустрічаєш на своєму шляху, або хоча б будь готовий її вислухати, - поділилася Ольга Дрозд.
Британ Дар'я