Ми намагаємося не помічати це

Дитинство, коли з нами носяться як з писанкою, закінчується досить швидко. А для дорослих, на жаль, діють зовсім інші правила: з часом ми розуміємо, що цікаві й потрібні в загальному лише самі собі. Ніхто не зобов’язаний тягнути нас за руку, підставляти плече у важку хвилину або гладити по голові за гарні вчинки. І навіть (о жах!) є люди набагато кращі, розумніші та привабливіші за нас. Ми зібрал прості істини, до усвідомлення яких рано чи пізно приходить будь-хто з нас.

1. Жертвувати собою заради інших безглуздо

Доводилося чути фразу «Я все для тебе роблю, а ти не цінуєш»? Зазвичай, за нею іде холодна відповідь: «А хто тебе про це просив?»

Будьмо чесними самі з собою: наші жертви не дуже потрібні іншим людям. Найчастіше вони почуваються ніяково або дратуються від чужої нав’язливості. Винятком може стати, мабуть, лише співзалежна поведінка, коли обидві людини в глибині душі отримують задоволення від схожих стосунків.

2. Нікому з нас не поставлять пам’ятник на роботі

Як то кажуть, найбільше за всіх в колгоспі працював кінь, але головою він так і не став. Рано чи пізно ви опинитеся віч-на-віч з неприємною істиною: керівництво і колеги зрозуміють, що ви готові братися за абсолютно будь-яку роботу. І в той час, коли ви вбиваєте своє здоров’я непосильним навантаженням, вони зі спокійною совістю будуть сидіти в соцмережах або пліткувати за черговою філіжанкою кави. Чи ви розраховували, що добрий керівник весь час буде хвалити вас, як вихователька в дитячому садку?

3. Бодіпозитив – це не про відсутність догляду за собою

Неголені пахви, обламані нігті та відмова від засобів гігієни зроблять з вас швидше за все неохайну людину, ніж прихильника бодіпозитиву. Все-таки основний зміст цього руху полягає в шанобливому ставленні до інших людей і прийнятті як своєї, так і чужої зовнішності (наприклад, особливостей будови тіла або наслідків операцій).

А ось за гучними заявами в стилі «Я люблю всі свої складочки» найчастіше ховається банальна лінь, небажання ходити в спортзал і безвідповідальне ставлення до свого здоров’я.

4. Зовнішність важлива

Можна скільки завгодно розповідати про свій багатий внутрішній світ і красу душі. Ось лише приказку «Зустрічають за одягом…» ще ніхто не скасував. На співбесідах оцінюють не лиш професійні навички, а й зовнішність кандидата, а також його вміння спілкуватися з іншими людьми. Та й на побаченні більше шансів буде у доглянутої та впевненої в собі людини, ніж у неохайної скромниці.

5. Порядна людина – це не професія

На роботі вас не зобов’язані терпіти просто за гарні очі. Чи тому що у вас 3 дітей, іпотека, 4 кредити і хвора мама. Керівництво завжди буде найперше цікавити результат вашої роботи. Якщо ви не даєте організації користі, то будьте готові, що в будь-який момент на ваше місце може прийти більш енергійний і працездатний співробітник.

6. Мама не завжди має рацію

З часом ми перестаємо сприймати слова і поведінку своїх батьків як істину в останній інстанції. На зміну захопленому дитячому ставленню приходить розуміння того, що мама і тато – звичайнісінькі люди. У них є свої недоліки, не дуже приємні побутові звички, а їх судження не завжди бувають розумними та правильними. Щобільше, вони навіть могли припуститися купи помилок у вашому вихованні. Сумно, але нашим дітям теж рано чи пізно доведеться трохи розчаруватися в нас.

7. Вчитися доведеться аж до пенсії. Або навіть довше

Сучасні технології розвиваються з такою швидкістю, що вашої професії через 10-15 років може вже й не бути. А це означає, що завжди потрібно бути готовим опановувати нові сфери діяльності. Ну або постійно підвищувати кваліфікацію і ставати «штучним» – єдиним і неповторним фахівцем у своїй галузі.

8. Якщо ви нікуди не приходите, вас перестануть запрошувати

Трюк «я зараз стану скраєчку, надую губки, і всі побіжать мене кликати гратися» працює тільки в дитячому садку. У дорослому житті мало кого цікавить гратися у вічні наздоганялки. Рано чи пізно ви зіткнетеся з ситуацією, коли про вас забудуть. Ну або просто подумають, що вам з ними нецікаво.

9. «Тренінги впевненості в собі» не працюють

Марно малювати «карти бажань», візуалізовувати цілі, наклеювати на папір гарні будинки, пляжі з пальмами та дорогі автівки. Всі ці штуки не працюють вже від того моменту, поки ви самі не почнете прагнути до бажаного. Більш того, схожі тренінги небезпечні тим, що на них часто навчають маніпуляцій інших людей.

Після курсів пікапу чоловіки можуть почати колекціонувати любовні перемоги, але при цьому все одно будуть відчувати себе самотніми. А жертви «тренінгів жіночності» часто переконані, що якщо одягнути довгу спідницю і почати ходити на масаж, то чоловік швидко підніметься з канапи і побіжить заробляти мільйони.

10. Вибачте, але ви не центр Всесвіту

Зробили неймовірної краси манікюр, а колеги недостатньо ним захоплювалися? Викинули половину зарплати на новий костюм, але його ніхто не оцінив? Краще самі згадайте, коли ви востаннє щиро раділи тому, що хтось із ваших знайомих придбав щось нове для себе. Втім, є і гарна новина: стрілку на колготках або дірку на шкарпетці теж не всі помітять. Звичайно, якщо ви самі не будете театрально зітхати або привертати до них увагу.

11. Те, ким ви зараз є – це ваш власний вибір

Насправді все просто. Єдина людина, яка відповідає за ваші дії – це ви. Якщо ви не знаєте англійську мову, отже ви її не вивчили. Якщо керівник на вас кричить, отже ви йому це дозволяєте. Ніхто не винен в тому, що ви не змогли закінчити університет, не ризикнули переїхати в інше місто або одружилися «тому що так треба».

12. Завжди є хтось кращий, розумніший і молодший

Напевно, найбільш серйозним ударом по самооцінці стає розуміння того, що в цьому світі є люди набагато кращі за нас. Так, ми можемо кокетувати і щорічно святкувати свої «18 з хвостиком», однак «хвостик» з кожним роком буде ставати все довшим, зморшки помітнішими, а хода важчою. Чоловіки почнуть ховати маленьку лисину та підтягувати животик, а жінки навчаться майстерно зав’язувати шийну хустку, маскуючи вже не юну шкіру.

Залишається тільки прийняти цей факт і заспокоїти себе тим, що кожна людина по-своєму унікальна. Вам подобається бути єдиною та неповторною, чи не так?

Як ви вважаєте, ці істини справедливі? Чи ви готові з нами посперечатися?